Битву за Бахмут називали найкровопролитнішою з початку російського вторгнення в Україну та найкривавішою битвою піхоти з часів Другої світової війни: втрати росіян оцінили в 60 тисяч вбитих та поранених — по одному на кожні пів метра захопленої території. Російська армія розстрілювала Бахмут з усіх видів озброєння, спалюючи та знищуючи все на своєму шляху. Українські військові обороняли місто дев’ять місяців. 21 травня 2023-го президент Володимир Зеленський заявив, що Бахмут зруйнований: “Вони зруйнували всі будівлі. Це сумно, але сьогодні Бахмут лише в наших серцях”.
Фото: AP/Libkos
Бахмут є одним із найстаріших міст Донеччини, на думку краєзнавців, він заснований у 1571 році.
“За даними науковців-дослідників, місто розпочало свій відлік із 1571 року, але вивчення цього факту продовжується і сьогодні. Бахмут входить до списку історичних населених міст України. Його територію розроблено історико-архітектурний опорний план, де визначено та затверджено історичні ареали”, — розповіла начальниця управління культури і туризму Донецької ОДА Вікторія Точена.
За її даними, до повномасштабного вторгнення на території міста було 74 об’єкти культурної спадщини, з них 33 — архітектурні пам’ятки місцевого значення.
Будівля земської управи у Бахмуті. Фото: Донецький краєзнавчий музей
“Найбільш улюблені і впізнавані — це будівля Французова — Бахмутський краєзнавчий музей був, будівля бахмутської земської управи, будинок жіночої гімназії, будівля синагоги, Всіхвятська церква, Свято-миколаївський храм, будівля азово-донського банку”, — перераховує посадовиця.
Пожежа у палаці культури імені Мартинова після обстрілу 8 вересня. Фото: Олексій Рева
Однією із перших зруйнованих росіянами історичних будівель міста став місцевий палац культури, зведений у 1926 році.
“Це була одна з найболючіших втрат. Я пам’ятаю ці дні. Ми не могли повірити, що це відбувається. Було усвідомлення того, що це лише початок. Тому що ми бачили, як росіяни руйнують Сєвєродонецьк, Лисичанськ. Серце стискалося, що це буде відбуватися і у нас”, — згадує краєзнавиця.
Поліцейський Павло Дяченко працював у Бахмуті до повномасштабного вторгнення і продовжив службу після. Понад рік допомагав евакуйовувати людей та документував злочини росіян у місті. Він був на місці, коли після удару будівля почала палати.
“Коли я пройшов всередину, я фільмував якраз на відео саме цей обстріл, я пройшов всередину палацу культури, там було вже зрозуміло, що врятувати його буде неможливо. Коридори були цілі, але було все в диму. Я зайшов у велику залу, зробив декілька кроків і більше не зміг: там все палало і дах сипався”, — розповідає поліцейський.
“Пам’ятаю, що в ті дні вже не було води в місті, і ДСНСки вже не могли гасити пожежу. А всі ці будівлі дореволюційного періоду та 20-30-х років будувалися за старими технологіями, там перекриття дерев’яні, тобто вони, як свічки фактично. Це не суцільно бетонні, з каменю будівлі, так багато деревини. Якщо тільки було попадання в дах, то будівля була приречена”, — пояснює Наталя Жукова.
Дві кутові будівлі у центрі Бахмута, за словами місцевої краєзнавиці Наталії Жукової, були візитівкою міста. Такий Вони були збудовані наприкінці 20 років минулого століття.
Наслідки обстрілів Бахмута, грудень 2022 р. Фото: Telegram / поліція Донеччини
Наслідки обстрілів Бахмута, грудень 2022 р. Фото: Telegram / поліція Донеччини
Такий вигляд вони мають після приходу росіян
“Ці будівлі побудовані управлінням залізниці. Залізниця дуже сильно вплинула на архітектуру Бахмута такого, яким ми його знаємо на момент вторгнення росіян”, — розповідає Наталя Жукова.
15 грудня 2022 року, військові біля залізничного коледжу. Фото: Полк імені Кастуся Калиновського/Telegram
У ніч проти 14 жовтня 2022 року російська армія завдала удару по будівлі залізничного коледжу, якій було понад 120 років.
Наслідки обстрілів коледжу транспортної інфраструктури у Бахмуті, жовтень 2022 р. Фото: Facebook / Олексій Рева
“Коледж залізничної інфраструктури знаходиться в старовинній будівлі. Управління залізниці за тих часів добудувало цю будівлю, зробивши її з маленької двоповерхової триповерхову. Це такий мікс стилів, добудували цю будівлю дуже майстерно”, — розповідає краєзнавиця.
Бахмутський міський Центр дітей та юнацтва, 14 листопада. Фото: Telegram/Павло Кириленко
Далі росіяни знищили дореволюційний будинок купця Полякова. Там був міський центр дітей та юнацтва, будівлю колишньої жіночої гімназії, столітню будівлю управління освіти, залізничні вокзали.
Бахмутський міський Центр дітей та юнацтва, 14 листопада. Фото: Telegram/Павло Кириленко
За словами Наталі Жукової, окупаційні війська знищили обидва вокзали Бахмута: “Перший з них кінця ХІХ століття — це Бахмут-1. І потім Бахмут-2 — це був сучасний наш функціонуючий вокзал”.
Через деякий час після постійних обстрілів міста, ділиться враженнями Павло Дяченко, розпізнати — коли саме той чи інший будинок зазнав руйнувань, ставало неможливо:
“Деякі споруди мали такі руйнування, що коли ми приїжджали або проїжджали повз, вже було незрозуміло це свіжі прильоти, або це вже старе. Вони нищились просто в нуль. Так було з будівлею залізничного вокзалу саме в центрі міста його також розбило”.
Павло Дяченкополіцейьский
Зруйнована була і Свято-Миколаївська церква, яка була найстарішим храмом Донеччини із понад двохсотрічною історією. Цей храм кінця ХVІІІ сторіччя, разом із палацом культури та будівлею Азово-Донського банку, за словами архітектора Олексія Губанова, одна з найбільших втрат.
Будівля Азово-Донського банку, пам’ятка архітектури 1902-й рік побудови. Світлина від червня 2021 року. Фото: Суспільне Донбас
Якщо і вдасться відновити історичні будівлі Бахмута, то це триватиме не одне десятиліття, вважає краєзнавиця Наталя Жукова, адже дослідники мають лише фото зруйнованих будинків, 3d-скануванням архітектури Бахмута ніхто не займався.
“Мабуть, і можна по фотографії. Але це величезні кошти. Крім того, відбудувати місто —це не просто відбудувати будівлі житлові або красиві якісь визначні будівлі. Спочатку буде розмінування, яке триватиме багато років. Потім треба підвести всі комунікації в місто, водогони, газогони, каналізацію”, — вважає Жукова.
“Говорити про відновлення міста, можливо, зарано. Необхідно вивчити ступінь руйнації, вивчити і застосувати практику сучасних світових практик. Таких як Дрездена, Лейпцига, Берліна”, — додає начальниця обласного управління культури.
“Багато прикладів є в західній Європі, де вщент зруйновані міста відновлювалися і поставали навіть с пустелі. Взяти, наприклад, місто Дрезден, в якому було зруйновано один за старовинних районів. Цей район відновлювався багато десятиріч. І зараз це місто з історичним обличчям. І ми повинні до наших майбутніх поколінь донести те, як воно було, мабуть, хоч в якому стані. Для того, щоб була якась згадка про історичне місце”, — переконаний Губанов.
“Потрібно відновлювати спадщину, навіть якщо вона вщент зруйнована. В іншому разі ми ризикуємо втратити ідентифікаційні речі, що відображують індивідуальність Бахмута. Втрати не можна допустити, бо так місія загарбників буде виконана”
Олексій Губановархітектор
Усі зруйновані росіянами історичні будівлі міста пережили дворічну окупацію нацистів під час Другої світової війни.
“Росіяни перевершили нацистів у руйнуванні, знищенні Бахмута. Якщо після нацистів, нацистської окупації, в місті залишилися тисячі мешканців, багато будівель вцілілих, то після росіян у Бахмуті – одиниці мешканців і всі будівлі зруйновані”.
Наталя Жуковакраєзнавиця
Павло Дяченко переконаний: росіяни прицільно руйнували місто, знищуючи все на своєму шляху.
“Для них нема нічого такого цінного. Бо росіяни не думають, це можна побачити по містах, які вони знищили і нищать зараз, як Бахмут. Обстріли були хаотичні і руйнувалось не тільки житло людей, квартирні будинки, приватні будинки, а всі споруди і будівлі, які знаходились в місті”, — розповідає поліцейський.
Чоловік йде вулицею Бахмута повз загороджувальні споруди, 19 лютого 2023 року. Фото: АP/Alex Babenko
Павло Дяченко за період служби у Бахмуті задокументував сотні злочинів росіян, каже, сподівається, що держава агресор понесе покарання за них.
“Покарання буде обов’язково, тому що це — страшні злочини. Коли ти там, все відчуваєш. Ми збирали загиблих внаслідок обстрілів, рятували людей, які залишились без нічого внаслідок цих же обстрілів. Я думаю, покарання буде обов’язково, яким чином, як те буде відбуватись це вже юридична сторона і міжнародно-правова. Але воно буде”.
Українські військові на вулиці Бахмута, 12 лютого 2023 року.Фото: АР/Libkos
Вікторія Алексєєва, Інна Леванська, Суспільне
