Коли музика стає домом
У непростий час, коли відстані вимірюються не лише кілометрами, а й пережитими випробуваннями, музика знову довела: вона сильніша за обставини. У стінах Кременчуцького міського Палацу культури відбувся особливий концерт «Мистецтво сильніше за війну» — щира творча зустріч учнів і викладачів мистецьких шкіл Бахмута та Кременчука в межах національного проєкту «Пліч-о-пліч: Згуртовані громади».
Свою творчість глядачам дарували вихованці Школи мистецтв Бахмутської МТГ Катерина Акулова, Захар Пшонка, Роман Квятковський, Юлія Іджилова, Марія Галас, а також вокальний ансамбль викладачів «Домінанта». Разом із ними творили атмосферу свята музиканти й вокалісти Кременчуцьких дитячих музичних шкіл № 1 ім. М. Лисенка, № 2 та № 3 ім. М. Колачевського. Кожен виступ був сповнений справжніх емоцій, що йшли від самого серця. Це був не просто концерт. Це була жива розмова з глибоким змістом. Бахмут і Кременчук не змагалися — вони слухали, відчували й підтримували один одного.




Ще одним виразом дитячого таланту та творчого бачення стали роботи учнів Кременчуцької художньої школи ім. О. Д. Литовченка, які прикрасили залу.
Увагу гостей привернули фотовиставка «Прогулянка рідним містом» і вироби бахмутських майстрів. Ця частина експозиції стала особливо щемкою, адже через світлини, декоративні роботи та авторські вироби оживали знайомі образи Бахмута, його вулиць, настрою і пам’яті про дім.
До учасників і гостей звернулися начальник Бахмутської міської військової адміністрації Олексій Рева та міський голова міста Кременчук Віталій Малецький. Вони наголосили на важливості культурної єдності та підтримки між громадами, яка сьогодні має особливе значення.
— Особлива повага дітям і педагогам, які продовжують працювати, розвиватися, творити, зберігаючи культурну ідентичність і формуючи майбутнє громад, — підкреслив Олексій Рева. — Голоси, що сьогодні лунали зі сцени, свідчили про єдність, довіру та внутрішню здатність бути разом всупереч всьому. Попри війну, яка намагається роз’єднати, ми навчилися триматися разом і чути одне одного уважніше.

Для учнів і викладачів Бахмутської школи мистецтв ця подія стала не просто виступом — а справжнім ковтком живої сцени, якої нині так бракує. Вони говорять про хвилювання, радість і ті справжні миті, заради яких народжується музика. Про відчуття, коли серце б’ється в унісон із глядачем.
— Цей концерт — про силу нашого колективу і любов до мистецтва, яка не зникає навіть у найскладніші часи, — прокоментувала подію директорка школи мистецтв Євгенія Гринь. — Ця зустріч залишила після себе більше, ніж просто спогади. Вона подарувала нові знайомства, щирі емоції і відчуття єдності. Вона довела: навіть якщо між містами — відстань, між людьми може бути близькість. Бо «пліч-о-пліч» — це не лише назва проєкту. Це про здатність чути, підтримувати і творити разом.
Зараз бахмутяни живуть у різних областях України, але цей концерт зібрав їх разом: із Києва, Харкова, Дніпра, Закарпаття… Для багатьох із них це була не лише мистецька подія, а й довгоочікувана зустріч зі своїми — можливість побачити знайомі обличчя, обійнятися, згадати дім.
— Скільки слухаю пісню Домінанти «З Бахмутом у серці», стільки й плачу… — зі сльозами в голосі говорить наша землячка пані Ганна. — Тут, у Кременчуці, нас прийняли дуже тепло. Нас навіть називають новими кременчужанами. Але ми — бахмутяни, і ми разом, де б не були. Бахмут — він завжди з нами. У серці. І сьогодні це відчувалося особливо гостро.

—Ми сьогодні не лише слухали музику — ми зустрілись, побачили рідних, повіяло теплом дому, — ділиться враженнями пані Катерина. — Наплакались. Бо у кожного з нас своя історія втрати. Мабуть, це були потрібні сльози. Бо після них стало якось легше дихати. Ми втратили дуже багато, але такі зустрічі повертають відчуття, що ми ще є . Вони дають віру, що попереду є життя, і розуміння — ми не одні.
—Для мене цей концерт — про людей, які не зламалися, — зізнається начальниця управління культури Бахмутської міської ради Ірина Булгакова. —Це про збереження нашої ідентичності. Про наших дітей і викладачів, які навіть у складних умовах мають можливість творити, розвиватися і представляти Бахмут. Такі зустрічі дуже потрібні. Вони дають дітям відчуття сцени, розвитку, віри в себе. А всім нам — відчуття, що ми не самі. Що поруч є люди, які розуміють, підтримують і йдуть разом з нами. Культура сьогодні — це теж фронт. І наші діти, наші викладачі тримають його гідно.
Матеріал створено у співпраці з Управлінням культури Бахмутської міської ради.