Згідно з оперативним повідомленням Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області зареєстровано спалах захворювання на гостру кишкову інфекцію серед осіб, які вживали шаурму в смт. Авангард Овідіопільського району Одеської області.
Станом на 03.09.2019 постраждала 41 особа, у т.ч. 10 дітей. Із попереднім діагнозом «Гострий гастроентероколіт» до КУ «Міська клінічна інфекційна лікарня» м. Одеси було госпіталізовано 40 хворих, одна особа від госпіталізації відмовилася. При лабораторному обстеженні у 13 хворих виявлена Salmonella enteritidis. Випадки отруєння шаурмою періодично реєструються і в інших регіонах. Про те, чи завжди шаурма – це фактор ризику і як убезпечити себе, читайте далі.
Серед інгредієнтів шаурми дійсно є кілька потенційно небезпечних. По-перше, це сама курка: якщо її підготувати неправильно і недостатньо прожарити, то на ній можуть залишитися сальмонели. Це традиційні курячі бактерії, вони постійно живуть в кишечнику птиці, в тому числі потрапляють на її шкіру і можуть бути на курячому м’ясі.
Для того, щоб сальмонели були знищені, потрібно, щоб м’ясо прогрівалося приблизно до 75-80 градусів. Якщо ця вимога не виконується, то не виключено, що бактерії потраплять в організм людини і викликають харчову токсикоінфекцію. Тобто те, що ми називаємо харчовим отруєнням.
Наступний потенційно небезпечний інгредієнт – це різні соуси, найчастіше на основі майонезу або сметани. Якщо порушуються умови їх правильного зберігання або вони просто зберігаються занадто довго, то соуси виявляються досить гарним живильним середовищем для розмноження найрізноманітніших хвороботворних бактерій. Це можуть бути стрептококи, стафілококи, ті ж сальмонели та інші мікроорганізми.
Ще один фактор ризику з’являється, якщо в самій палатці порушуються санітарно-гігієнічні норми. Наприклад, якщо там працюють люди не обстежені: без медичних книжок або з фальсифікованими книжками. Або працівники не використовують рукавички, а у них на шкірі є якісь порізи і гнійничкові інфекції. До речі, якщо рукавичками торкалися грошей, то їх треба змінити перед наступним приготуванням їжі.
При цьому до самого способу приготування шаурми, по суті, ніяких претензій немає. Ідея непогана: ми обсмажуємо зовнішній шар м’яса, він досить прогрівається, ми його зрізаємо і використовуємо. Питання тільки в тому, що якщо це торгова точка з великим потоком відвідувачів, наприклад, на вокзалі або на людній вулиці, то не виключено, що м’ясо для шаурми може просто не встигати прожарюватися.
Тому якщо вам необхідні гарантії, то краще купувати шаурму в тих торгових точках, де середній купівельний попит. Не годиться також маленька точка на задвірках: там ризики зростають через те, що потік відвідувачів низький і продукти в готовому вигляді зберігаються занадто довго. І точно так само ризики збільшуються при високій пропускній здатності торговельної точки. Так що потрібно шукати золоту середину.
Що ж стосується поширених в народі чуток про те, нібито в бістро і шаурмічних можуть використовувати ледь не м’ясо бродячих тварин, то це практично виключено. Це свого роду міська легенда, адже насправді переплутати на смак м’ясо курки з чимось іншим практично неможливо. М’ясо тварин дуже сильно відрізняється за органолептичними властивостями від птиці.
