Після відносного літнього затишшя ковід знову лютує, знову локдаун, знову паніка, знову багато питань з приводу нюансів лікування цієї небезпечної хвороби. Коли ще у вересні Український кризовий медіацентр та Естонський центр міжнародного розвитку організовували у Києві зустріч регіональних журналістів з першим заступником міністра охорони здоров’я України Олександром Комарідою, було багато питань. Чому, наприклад, знані фахівці, той таки доктор Комаровський, завжди наголошують, що антибіотики не лікують ковід, а їх, тим не менше, призначають часто-густо? Або чи обов’язково при діагнозі «ковід» робити КТ? Пан Олександр тоді дуже детально зупинявся на цих моментах. Зважаючи на актуальність теми, ми попросили додаткових роз’яснень від Міністерства охорони здоров’я. Днями їх отримали. Думаю, це буде цікаво нашим читачам.
Чи треба приймати антибіотики при лікуванні COVID-19?
Коронавірусна хвороба COVID-19 має вірусне походження, власне, про це говорить сама назва захворювання. Тому лікувати його антибіотиками недоцільно, адже антибіотики НЕ діють на віруси, а лише на бактерії.
«Профілактичний» прийом антибіотиків теж абсолютно виключений з тієї ж самої причини: антибіотики не лікують коронавірус.
Натомість неконтрольований прийом антибіотиків може наносити значну шкоду здоров’ю, починаючи від побічних реакцій у конкретного пацієнта і закінчуючи збільшенням кількості антибіотикорезистентних бактерій (стійких до антибіотиків внаслідок змін або мутацій в їхніх ДНК). Якщо лікарі стикаються з антибіотикорезистентними бактеріями, для хворого це означає, що лікування може бути більш тривалим, менш ефективним і, як наслідок, вартіснішим.
Тому рішення про застосування антибіотиків може ухвалити виключно лікар, у залежності від тяжкості перебігу хвороби, ступеня ураженості внутрішніх органів і, головне, наявності показань для їхнього застосування.
Проте і лікар не робить таких призначень на власний розсуд. Лікування відбувається згідно зі Стандартом надання медичної допомоги «Коронавірусна інфекція», який постійно актуалізується з урахуванням оновлених рекомендацій ВООЗ, СDC, ЕCDC. Відповідним Наказом МОЗ визначений протокол «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Згідно з протоколом лікування дорослих пацієнтів можуть визначатися наступні ступені тяжкості хвороби:
• легкий ступінь тяжкості (відсутність утруднень дихання);
• підтверджений COVID-19: середній ступінь тяжкості;
• підтверджений COVID-19: тяжкий перебіг захворювання;
• підтверджений COVID-19: критичний перебіг захворювання.
Лікування при легкому ступені, коли пацієнт лікується амбулаторно, передбачає повноцінне харчування, достатню кількість рідини, симптоматичне лікування із застосуванням жарознижуючих засобів (парацетамол, ібупрофен тощо) при лихоманці та болю. І жодних антибіотиків.
При середньому ступені тяжкості антибактеріальні засоби також протипоказані, вони можуть призначатися виключно за наявності лабораторно підтвердженої супутньої бактеріальної інфекції або при обґрунтованій підозрі на неї.
При тяжкому та критичному стані використання антибіотиків розглядається також за умови приєднання бактеріальної флори.
Тож звертаємо увагу: призначати антибіотики при коронавірусній хворобі COVID-19 може виключно лікар за наявності супутньої бактеріальної інфекції. Вірусна інфекція не лікується антибіотиками. Прийом антибактеріальних препаратів без призначення фахівця може завдати значної шкоди вашому здоров’ю.
Чи необхідно робити комп’ютерну томографію при підозрі на COVID-19?
З таким питанням часто звертаються ті, хто занедужав, мають підозру на коронавірусну хворобу (COVID-19) і, зрозуміло, не хочуть втратити час для встановлення правильного діагнозу та призначення необхідного лікування.
Зробити висновок – чи необхідне хворому направлення на комп’ютерну томографію (КТ) – може виключно лікар.
Проте відповісти стосовно доцільності проведення КТ при підозрі на COVID-19 та зорієнтувати, на що саме необхідно звернути увагу, можемо, враховуючи останні найактуальніші медичні дослідження.
Наразі фахові медичні джерела сходяться у тому, що стандартна, і навіть низькодозова КТ органів грудної клітини (ОГК) має кращу чутливість за рентгенографію легень. Однак це у жодному разі не означає, що його можна використовувати як скринінговий (масовий) метод для всіх.
Навпаки КТ призначається лікарем:
• тільки за показами, при відповідних симптомах і неможливості забезпечити ПЛР-діагностику;
• у разі негативного ПЛР-тесту у пацієнтів із вираженими ознаками захворювання, дихальною недостатністю при важкому загальному стані.
Крім того, пацієнтам із невираженими ознаками захворювання у задовільному стані не слід призначати КТ ОГК або, тим більше, рентгенографію легень, оскільки відсутність змін на КТ не означає відсутність захворіння на ковід.
Перш за все, коли пацієнт захворів, слід звертати увагу на:
• загальний стан;
• дихальну недостатність;
• відслідковувати показники температури тіла та сатурації – насичення крові киснем (наразі термометри і пульсоксиметри доступні в аптеках);
• за підозри на ковід забезпечити ПЛР-тестування.
При погіршенні стану, можливо, слід призначити КТ ОГК в амбулаторних умовах, і якнайкраще – низькодозовий протокол, який за променевим навантаженням дорівнює всього двом рентгенографіям легень, оскільки, вірогідно, КТ ще слід буде повторювати для відстеження динамічних змін.
Щодо повторень КТ ОГК: пацієнтам із високим та середнім ступенями тяжкості здебільшого призначають два повторних дослідження – на 21-й день та через пів року, але кожен випадок індивідуальний, іноді потрібно навіть ввести внутішньовенно контрастну речовину під час КТ для виключення загрозливого для життя ускладнення – тромбоемболії легеневої артерії.
Також хочемо підкреслити, що чисельні дослідження і публікації доводять користь від використання портативного УЗД як в стаціонарі, так і в амбулаторних умовах для щоденного відслідковування перебігу хвороби взагалі без променевого навантаження.
Світлана ОВЧАРЕНКО.
