Народився в місті Берислав Херсонської області. Закінчив Бериславський професійний аграрний ліцей, здобув професію бджоляра, водія автотранспортних засобів.
У 2014 році проходив строкову службу, після чого підписав контракт для служби в ЗСУ. У 2017 року одружився з бахмутянкою, з того часу жив у Бахмуті.
«Дмитро був патріотом своєї країни, захоплювався військовою справою, – згадує дружина Ірина. – Був дуже доброзичливим, привітним і щирим. Любив з синами проводити вільний час, якого після початку великої війни в нього було зовсім небагато. Як і більшість чоловіків, обожнював ремонтувати автівки, мав свою машину».
З початком повномасштабного вторгнення сім’я виїхала до Польщі, а Дмитро залишився захищати Україну. Останній час обіймав посаду командира відділення розвідки та коригування взводу БПЛА.
Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Костянтинівка Покровського району Донецької області – від множинних уламкових поранень.
Похований у місті Світловодськ на Кіровоградщині, куди сім’я переїхала після повернення в Україну. У Героя залишилися мама, дружина і двоє дітей.
Єлизавета Гончарова.
