Юрій Капшук народився в Бахмуті, навчався в школі № 18, потім – в індустріальному технікумі. Батько Юрія пішов із життя, коли хлопець саме закінчив навчання, тож його взяли на роботу до Бахмутського міськгазу на батькове місце – в аварійну службу. Юрій з гідністю продовжив сімейну
династію, довгий час працював майстром аварійної служби.
Одружився, народився син Ілля. Щоб забезпечувати сім’ю, чоловік пішов працювати в приватний бізнес – майстром на завод з виробництва пива. У 2022 році, коли вся його родина вже виїхала з Бахмута, він залишався там, щоб допомогти вивезти обладнання. Бо був дуже відповідальним.
«Сім’я доньки евакуювалася до Болгарії, але там приймали недовго, тож вони повернулися до України, – розповідає мама Юрія, Ірина. – Їм запропонували гуртожиток у Вінниці, і донька покликала мене до себе. Згодом приїхав і Юра. У вересні 2025 року його мобілізували, але він сказав мені, що давно свідомо прийняв це рішення, і це не обговорюється».
Служив Юрій Капшук у батальйоні безпілотних систем 33 ОМБр «Легіон» ЗСУ. Мама згадує, що він був дуже задоволений місцем служби. Казав, що йому пощастило потрапити до бригади, де сильний дух бойового товариства. Завжди з повагою казав про командира, навіть з захватом,
зізнається мама.
«Юра пройшов навчання на оператора дронів. Виконував бойові завдання на Куп’янському напрямку. Нічого не просив висилати, казав: у нас тут усе є, – згадує пані Ірина. – Останній раз, коли ми з ним розмовляли телефоном, сказав, що йде на завдання без відпочинку вже з другою групою побратимів, бо не вистачає людей. Перші дні я не дуже переживала. Бо на бойових телефонувати заборонено. А потім був дзвінок від командира…»
Він сказав, що Юрій Капшук загинув, захищаючи побратима. Коли вони їхали на об’єкт, Юрій побачив ворожий дрон, що атакував машину. Він закрив побратима собою, отримавши смертельні ураження шиї та грудної клітини.
«Мама того хлопчика потім приходила…. Плакала, дякувала. Виявилося, що ми у Вінниці живемо недалеко одна від одної, – каже пані Ірина. – Поховали Юрія ми теж тут, у Вінниці. Там, де спочивають Герої цієї війни»…
У Юрія Капшука в Україні залишилася тільки мама, син і сестра з племінниками евакуювалися за кордон.
«Людина-кремінь, людина-фортеця. Той, хто дійсно боронив свою землю, своє місто та свою родину, – написали побратими про Юрія. – Він тримав небо над нами, поки вистачало сил, і тепер його шлях проліг у Вічність»…
Єлизавета Гончарова.
