Народився Сергій Миколайович 14 серпня 1976 року в селі Покровське тоді ще Артемівського району Донецької області в багатодітній родині. Сестри любили й опікувалися своїм молодшим братом. Навчався Сергій в Покровській школі, потім – в Артемівському професійно-технічному училищі № 147. Після закінчення працював в КСП імені Козаченка механізатором. Тут, в селі Клинове, знайшов своє кохання. У сім’ї народився син, а згодом і донечка. Останні роки працював двірником у Клинівському закладі загальної середньої освіти І–ІІ ступенів Бахмутської міської ради. Працьовитий та добросовісний, ніколи не цурався будь-якої роботи.
Коли почалася війна, Сергій, не роздумуючи, як справжній чоловік пішов до військкомату, і був мобілізований до лав Збройних Сил України. Скромний та невибагливий у мирному житті, під час виконання бойових завдань проявив себе відповідальним, мужнім, справжнім захисником українського народу. Він був надійним товаришем, завжди готовим підставити плече у важку хвилину. За це його поважали побратими.
Сергій служив стрілком-санітаром на Донецькому напрямку. Разом із побратимами відстоював право кожного українця жити у вільній суверенній державі. Він мріяв про Перемогу, про те, як повернеться в рідну домівку, відбудує зруйноване, буде жити з родиною, працюватиме. Та не судилося…
6 березня 2023 року Сергій Миколайович загинув в тяжкому бою під Авдіївкою, захищаючи рідну Донеччину. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. Він з честю виконав свій громадянський обов’язок, до останнього подиху пліч-о-пліч зі своїми побратимами боронив свій край, свою країну. Він віддав найдорожче за Україну, її волю, мирне життя для кожного з нас.
Світлана Шпаченко
