Народився та виріс Борис Гулянов в Бахмуті. Навчався у школі № 22, більшу частину життя працював на заводі шампанських вин теслярем. Одружений, має двох синів.
До війська Борис Вікторович добровільно вступив 5 березня 2022 року. Мотивацію, згадує дружина Юлія, мав просту – приборкати скаженого сусіда. Служив у військовій частині, яка дислокувалася у місті Часів Яр, помічником гранатометника. Воював на рідній Донеччині – був у запеклих боях під Сіверськом, біля Званівки, у Бахмуті.
-Борис був спокійний, відповідальний. Любив майструвати: робив меблі з натурального дерева, – згадує дружина. – Наш старший син також був військовий. Зараз звільнився, планує навчатися в Медичній академії. Молодший наразі школяр. Їм дуже не вистачає батька…
Загинув Борис Гулянов під Соледаром. Похований у Дніпрі на Алеї героїв на Краснопільському кладовищі.
Військова частина подала документи на нагородження Бориса Гулянова орденом «За мужність» (посмертно).
Єлизавета Гончарова
