Народився Михайло Приходько у Бахмуті, навчався в школі № 5, потім закінчив місцеве училище, отримавши фах водія, комбайнера, тракториста. Працював на заводі «Кольормет».
«Михайло все життя любив техніку, був гарним автослюсарем, у Бахмуті його знали як класного спеціаліста з фарбування автівок», – згадує батько Михайла, Володимир Митрофанович.
Сержант Михайло Володимирович Приходько, 31.08.1980 – 04.08.2022
У 2015 році Михайло добровільно пішов захищати Україну, служив у танкових військах. Підписав контракт на півтора року, був командиром танку. Після демобілізації повернувся у Бахмут. Одразу після повномасштабного вторгнення пішов до військкомату – на цей раз потрапив до піхоти.
-Я – українець і його виховав українцем: Михайло був завзятим патріотом. Ненавидів тих, хто зраджував власну країну, – згадує батько воїна. – Ми з ним завжди обговорювали це, він мав чіткі переконання. В нього друг був, який поїхав у Донецьк, ховаючись від мобілізації. Дзвонив звідти, але Михайло сказав – не телефонуй ніколи…
Загинув Михайло, захищаючи рідний Бахмут: біля кар’єру трубного заводу міна потрапила в окоп. Батько дізнався про це від офіцера військової частини, ще перебуваючи в Бахмуті, але наполіг на похованні сина у Дніпрі – на Алеї Слави Краснопільського кладовища.
Михайло Приходько нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Посмертно. У Михайла залишилися батьки та двоє дітей.
