Андрій Доробан народився у місті Бахмут, навчався в школі № 12, а потім – у професійному училищі № 53, де отримав фах кухаря-кондитера. Працював на будівництвах у різних містах.
«Син любив футбол – грав з друзями у дворовій команді, – згадує мати Оксана. –
Шкода, що не встиг завести родину, щоб навчити цього своїх дітей».
З Бахмута Андрій виїхав до Одеси, у лютому 2023 року він мобілізувався до Збройних сил України. Служив у піхоті, під час виконання бойових завдань був кілька разів поранений. Машина, на якій він з побратимами їхав на позиції під Кліщіївкою, підірвалася на міні. З 18 людей вижили тільки двоє. З важким пораненням Андрій потрапив до Дніпра – у лікарню імені Мечникова. Там йому зробили кілька складних операцій, бо чоловік отримав сильні пошкодження правого боку тіла, майже не бачив правим оком. Виходжувала його бабуся, яка у той момент жила в Дніпрі.
Для реабілітації Андрія спрямували до Львівської міської лікарні. Але 8 лютого 2024 року Андрій Павлович Доробан помер: важке поранення стало для нього фатальним.
У воїна залишилися батьки – він єдиний син в сім’ї. Героя поховали в селі Великі Мошківці Червоненської селищної громади Бердичівського району Житомирської області, куди з Бахмута виїхали батьки у 2023 році.
Єлизавета Гончарова
