Повітряна тривога. Як уберегтися від обстрілів різних видів? Розповідає Dovidka.info

Перше й найважливіше правило: чуєте сирену, отримали сповіщення про повітряну тривогу — негайно прямуйте в укриття!

У кожного українця в наш час має бути:

  1. Застосунок, котрий сповіщає про тривогу.  Щоб він працював коректно, його потрібно періодично оновлювати до новіших версій. Уночі в застосунку треба встановлювати максимальну гучність (йдеться про налаштування саме застосунку, а не телефона, бо навіть коли телефон у беззвучному режимі – сповіщення будуть працювати).
  2. Перевірений маршрут до двох-трьох укриттів поблизу дому, роботи та інших місць, де ви часто буваєте.
  1. Узгоджений з усіма членами родини алгоритм дій під час тривоги:
  • як будете діяти ви всі разом та кожен окремо;
  • що треба взяти із собою в укриття;
  • куди йти та як підтримувати зв’язок із рідними.
  1. Тривожна валіза. В ідеалі в ній має бути все з цього переліку:
  • документи (паспорт, військовий квиток, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дітей (до 14 років), пенсійне посвідчення, документи на житло та інші). Також покладіть копії документів і сфотографуйте їх на телефон;
  • гроші (банківські картки та готівка; розподіліть банкноти по різних місцях);
  • ключі від помешкання та машини;
  • карта місцевості, а також інформація про спосіб зв’язку й обумовлене місце зустрічі вашої родини;
  • зарядні пристрої для мобільних телефонів та павербанки (портативні зарядні пристрої);
  • невеликий радіоприймач;
  • ліхтарик, сірники, запальничка, свічки;
  • запасний кнопковий телефон, комплект рацій;
  • компас, годинник (бажано водонепроникний механічний);
  • запасні батарейки;
  • багатофункціональний інструмент (мультитул), що має лезо ножа, шило, викрутку, ножиці тощо;
  • загострені ніж, сокиру;
  • сигнальні засоби: свисток, фаєр;
  • пакети для сміття;
  • рулон широкого скотча;
  • блокнот, ручка, олівець або маркер;
  • таблетки для очищення води;
  • нитки, голки;
  • шнур синтетичний товщиною 4-5 мм, близько 20 м довжиною;
  • аптечка;
  • теплий одяг;
  • спідня білизна та шкарпетки;
  • надійне зручне взуття, бажано вологостійке;
  • намет, каремат, спальник (якщо дозволяє місце);
  • гігієнічні засоби;
  • посуд (казанок, фляга, ложка, кружка);
  • два літри питної води на одну людину (така кількість має покрити вашу мінімальну потребу на дві доби, і при цьому не зробить вашу тривожну валізу надто важкою);
  • продукти харчування на два дні;                
  • відсканований архів фотографій та документів.

Обстріл зі стрілецької зброї (пістолетів, автоматів, гвинтівок, кулеметів)

Якщо обстріл застав вас удома, потрібно сховатися в захищеному приміщенні якомога далі від вікон та дверей. Дотримуйтеся «правила двох стін»: вибирайте для переховування ту частину оселі, яку відділяє від вулиці дві стіни. Якщо це неможливо, варто лягти й прикритися предметами, що здатні захистити від уламків і куль.

На відкритій місцевості негайно лягайте на землю в позу ембріона, ногами в бік стрілянини, та закривайте голову руками. Ефективним захистом буде будь-який виступ, навіть тротуар, заглиблення в землі або канава. Укриттям також можуть стати бетонна сміттєва урна або сходинки. Не намагайтеся сховатися за автомобілями або кіосками: вони часто стають мішенями.

По завершенню стрілянини чекайте щонайменше 5 хвилин, і лише потім покидайте укриття.

Мінометний, артилерійський обстріли чи авіаналіт

Їх можна впізнати за гучним свистом та вибухом снаряда. Після залпу запуску вдень можна побачити димний слід снаряда в повітрі, а вночі — спалах. У такому разі:

  • одразу падайте на землю;
  • закрийте руками або сумкою голову;
  • закривайте долонями вуха та відкривайте рот (це врятує від контузії);
  • після вибуху першого снаряду швидко пошукайте місце, де можна сховатися, — бодай мінімально заглиблене укриття.

Небезпечно ховатися в під’їздах, під арками, на сходових майданчиках, у підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, автозаправних станцій, поряд із військовими чи адміністративними обʼєктами. Є загроза опинитися під завалом або травмуватися.

Якщо ви на момент обстрілу перебуваєте вдома, вибирайте місце в кутку та недалеко від виходу, щоб миттєво залишити будинок у разі влучання снаряда.

Якщо обстріл застав вас у транспорті, вимагайте негайної зупинки, відбіжіть якомога далі від дороги й лягайте на землю. Але якщо довкола ліс, поле чи лісосмуга, які можуть бути заміновані, лягайте на узбіччі та не біжіть углиб.

Залишайтеся в імпровізованому укритті (канаві, траншеї) щонайменше 10 хвилин після завершення обстрілу, адже існує загроза його відновлення. Далі перейдіть до надійного укриття й дочекайтеся «відбою».

Ракетні удари 

Ракетну небезпеку оголошують тоді, коли Повітряні Сили ЗСУ мають дані про намір ворога здійснити пуски ракет найближчим часом. Однак інколи через підступні дії ворога сповіщення приходить уже в момент пуску ракет. Така ж ситуація відбувається, коли ракети летять за балістичною траєкторією, наприклад, «Іскандери». На прикордонних із росією та прифронтових територіях відлік іде на секунди, тож бігти в укриття слід одразу після сигналу. Але тільки за умови, що воно у хвилинній доступності від вас. Виходити можна лише після «відбою». Якщо ж дістатися сховища немає часу або змоги, користуйтеся «правилом двох стін». Мова йде про те, що коли це крилаті ракети, є час, а коли ті, що летять за балістичною траєкторією, приміром іскандери, то тривога часто лунає вже в момент пуску. Тоді ховайтесь за двома стінами.

Алгоритм дій:

  • миттєво реагуйте на повітряну тривогу;
  • завжди майте напоготові зручний одяг та тривожну валізу з документами, грошима, необхідними вам ліками та мінімальним запасом їжі та води;
  • негайно пройдіть в укриття або сховайтеся за двома стінами, якщо воно далеко.

Обстріл дронами-камікадзе Shahed-136

Це завжди гучний звук, схожий на роботу двигуна мопеда чи бензопили. Алгоритм дій тут також стандартний (як і в попередніх випадках).

Атака керованими авіаційними бомбами (КАБ)

КАБ — це модифікована версія авіаційних бомб із фугасною боєголовкою (ФАБ) та GPS-навігацією, що дозволяє запускати бомби за конкретними координатами. Найчастіше ворог застосовує КАБи для терору прифронтового населення.

Від сигналу тривоги й до вибуху зазвичай є менш ніж п’ять хвилин, а для прифронтових та прикордонних територій — узагалі одна чи дві. Тож урятуватися можна, якщо укриття є у хвилинній доступності. В іншому випадку ховайтеся в приміщенні за двома стінами: це захистить від поранень уламками. На жаль, від прямого влучання керованих авіаційних бомб у будинках панельного типу перекриття складаються, зруйнуватися може кілька поверхів або й весь будинок.

Попри потужність КАБів точність їхнього влучання невисока. Передбачити, де впаде бомба і, відповідно, вчасно знешкодити її важко. Тому, якщо ви проживаєте в 30-кілометровій зоні від кордону або фронту і вашу місцевість часто обстрілюють КАБами, найкращий спосіб захистити себе й рідних — евакуюватися.

Атака фосфорними боєприпасами 

Це вкрай небезпечна та смертоносна зброя. Вони містять різні типи фосфору, зокрема білий, що починає горіти при контакті з повітрям.  У людини фосфор викликає важкі хімічні опіки шкіри та ураження органів дихання, кісток і кісткового мозку.

Фосфор знищує все навколо, тому:

  1. За першої можливості залиште місце атаки. Із зони ураження треба виходити, рухаючися проти вітру, від джерела горіння фосфору.
  2. Викличте рятувальників ДСНС та бригаду екстреної медичної допомоги. Поки вони їдуть, почніть надавати собі або постраждалій людині домедичну допомогу.
  3. Важливо! Не намагайтеся гасити будинок або речі, що зайнялися від білого фосфору: це небезпечно!

Детальніше про надання першої допомоги при ураженні фосфором читайте на сайті Dovidka.info

Про першу допомогу

Розрив міни, ударна хвиля від снаряда, надто гучний звук через вибух ракети — усе це може стати причиною контузії — струсу головного мозку через вибухову хвилю. Тому слід звернутися по медичну допомогу, якщо є хоч кілька з цих ознак:

  • втрата свідомості від кількох хвилин до кількох годин;
  • дезорієнтованість, погіршення пам’яті, сильний головний біль;
  • нудота, блювання;
  • проблеми зі слухом і зором;
  • різкі зміни психоемоційного стану;
  • втрата рівноваги;
  • стискаючий біль голови або шиї;
  • поколювання або втрата чутливості пальців рук та ніг;
  • неможливість рухати кінцівками;
  • порушення дихання, судоми, сонливість;
  • виділення крові, прозорої рідини з рота, носа чи вух.

Більше інформації про контузію та надання першої допомоги — тут:

Як відбувається евакуація?

Евакуюватися можна лише після повідомлення української влади, адже це процес,  що має відбуватись організовано, за чіткими маршрутами та планом дій. Зберіть найбільш необхідні речі, зокрема документи, гроші, ліки, одяг та їжу. На кожен мішок, сумку та рюкзак прикріпіть етикетку з ПІБ, адресами постійного місця проживання та кінцевого пункту евакуації.

Якщо евакуюєтеся з дитиною, покладіть до її кишені записку з основними даними про неї та місцем призначення.  Зробіть фото дитини перед виїздом.    

Як дізнатися  про початок евакуації?

  • На українських частотах радіо та телебачення.
  • З офіційних джерел влади через соцмережі та месенджери.
  • Від рухомих груп із гучномовцями, якщо у вашій місцевості немає зв’язку.
  • Від працівників ДСНС або місцевих органів влади, які інформують населення особисто, обходячи домівки. Вони також отримують письмову згоду людей на евакуацію або відмову  від неї.

Якщо ви не маєте доступу до інформації про початок евакуації, не можете пересуватися самостійно, спробуйте зателефонувати на номери 101, 102, 112 і повідомити про місце свого перебування.

Під час евакуації зберігайте спокій та допомагайте іншим. Якщо виїжджаєте своїм автомобілем, дізнайтеся про умови та шляхи виїзду, не порушуйте встановлених правил, тримайтеся маршруту. Об’єднуйтеся ресурсами з іншими людьми: паливом, харчовими продуктами, ліками тощо.

Рухайтесь обережно! На вашому шляху можуть трапитися небезпечні ділянки  — не намагайтеся їх швидко перетнути, краще зачекайте, поки ситуація стабілізується. Коли  ви дістанетеся проміжної або кінцевої точки евакуації, просіть про допомогу, але не вимагайте. Місцеві громади максимально залучені до допомоги, але їхні ресурси також обмежені.

Більше про евакуацію — на сайті Dovidka.info


Залишити коментар