Омелян Бадулін народився в Бахмуті, навчався в місцевих школах. Середню, а потім і вищу військову освіту отримав у Харкові, після чого повернувся в рідне місто, служив на танковій базі в Бахмуті до 2015 року. Потім його перевели до військкоматів у сусідніх Костянтинівці та Покровську, а в 2022 році підполковник зустрів ворога в складі бригади ТРО.
«Мій чоловік був найкращим. Добрим, мужнім, люблячим чоловіком і батьком. У будь-які моменти життя приходив на допомогу людям, які цього потребували, – згадує дружина Оксана. – Нас із ним познайомила ще у 2002 році спільна знайома, яка, на жаль, уже загинула в Бахмуті. Одружилися ми у 2005-му. Через три роки народився син Андрій, а наша Софійка – вже у 2019».
Оксана з дітьми з Бахмута виїхала в червні 2022 року до Дніпра, де вони живуть і зараз. Останній раз вона чула голос чоловіка 22 березня 2022 року, а 17 травня він надіслав смс, що зв’язку тепер не буде. Про те, що разом із захисниками, які перебували в «Азовсталі», він потрапив у полон, дружина дізналася зі списків, що розповсюджувалися в соцмережах. Останнє відоме місцезнаходження Омеляна Бадуліна – Вязьма.
Загинув підполковник Бадулін, як написано в офіційному документі, отримавши «ушкодження внаслідок воєнних операцій, спричинені аварією літака». Тільки в листопаді 2024 року в Україну повернули рештки тіла, експертиза ДНК влітку 2025 року підтвердила, що це він.
Поховали воїна в Дніпрі, де зараз живе родина. У Героя залишилися сестра, брат та дружина з дітьми. За довгий термін служби Омелян Бадулін має багато військових відзнак, зокрема й за участь у бойових діях.
Єлизавета Гончарова.
