В Україні загальна кількість об’єктів, які відносяться до застарілого житлового фонду, становить понад 30 тисяч. Про це поінформувала Олена Шуляк. Вона додала, що деякі українські міста мають до 50% застарілого житлового фонду. Загалом кількість такого житла по Україні, за останніми даними, зібраними до війни, сягає понад 30 тис. об’єктів, з них понад 10 тис. припадає на «хрущівки»
В Україні побудовані в середині минулого століття, хрущівки вже давно пережили усі можливі експлуатаційні терміни. Шуляк назвала маніпуляцією твердження про те, що мешканців подібних будинків будуть силоміць виселяти.
В Україні реновація хрущівок не завжди передбачає їхнє знесення. Досвід реновації застарілого житлового фонду в Європі показує, що знесення не завжди є ефективним рішенням, бо знесення та вивезення відходів само вже є не досить економним рішенням. В Польщі та Німеччині за можливості практикується перебудова хрущівок, їх термомодернізація, надбудова нових поверхів. Поки не йдеться про розробку відповідного законопроєкту, а лише про публічне обговорення важливого державного питання.
В Україні механізм, за яким буде визначатись процедура відселення, звичайно, ще буде опрацьовуватись. Міжнародна практика в таких випадках говорить про «згоду більшості». Наприклад, 75% власників і більше. Окремо слід пропрацювати і механізм відселення з аварійного і небезпечного будинка за рішенням суду. Про це розповіла Олена Шуляк. За її словами, у будь-якому випадку розроблені практики мають враховувати інтереси громадян, своєчасне інформування, повний супровід процедури, щоб було розуміння усіх процесів та термінів.
В Україні потрібно створювати не тимчасові рішення, а повноцінну сучасну територію для життя. Необхідно урахування ергономіки просторових рішень, потреб у інфраструктурі, архітектурних рішень тощо.
В Україні реновація будь-якої хрущівки має бути економічно вигідним проєктом. Мало хто з мешканців такого будинку свідомо піде на зменшення площі. Якщо пригадати попередні спроби взятись за вирішення проблеми застарілого житла, то навпаки йшлось про коефіцієнт 1,5 на відшкодування житлової площі. Тобто квартиру меншої площі пропонувалось міняти на більшу
