Розпочалося будівництво другої черги житлового комплексу
Газета «ВПЕРЕД» завжди там, де її читачі. Ми підтримуємо зв’язок з бахмутянами, які протягом всього свідомого життя залишаються відданими нашому виданню. Приємно, що друзі газети розповідають про свої долі у переселенні, радяться з нами та вірять у силу та магію слова.
Нещодавно журналістка газети «Вперед» поспілкувалася з бахмутянами Чудо-містечка на Колонщині. Так сталося, що серед мешканців житлового комплексу, який збудував американський благодійник Делл Лой Хансен, сформувалась своєрідна бахмутська «прес-служба». Земляки залюбки фотографуються та розповідають нам про новини «Містечка Хансена».
Чудо-гості у Чудо-містечку
Те, що відбулося нещодавно, стало для переселенців справжнім святом. Вони побачили та поспілкувалися з самим Хансеном, який уклав вже 50 контрактів щодо будівництва соціального житла на Київщині. А ще до пенсіонерів завітав начальник Бахмутської міської військової адміністрації Олексій Рева. Олексій Олександрович для бахмутян – рідна людина, символ та приклад стійкості Бахмута. Багато хто не втримав сліз…
Своїми емоціями мешканці Чудо-містечка традиційно поділилися з газетою «Вперед».
Є все, що заманеться
– Нарешті завершилося будівництво нашого комплексу, – розповідає бахмутянка Олена Петрівна Федоряка. – Тепер у нас є все, що заманеться! Навіть теплиця з крапельним зрощенням, контролем мікроклімату, де вже квітнуть наші помідори. Збудували у Чудо-містечку курник, де мешкають кури рідких порід.
На території містечка вже відкрито Клаб-хаус для спілкування, розваг та розвитку. На нас чекають кінотеатр, їдальня з терасою, салон краси, спортзал, бібліотека… Ви не уявляєте яке тут чудо…
Я все життя працювала у сфері харчування, то в ресторанах розуміюся. Коли приїжджав наш благодійник, зустріч пройшла на вищому рівні. Ресторан просто неба у білих кольорах, парасольки, скатертини, рушники, одяг персоналу просто відмінні. А яким чудовим українським борщем з пампушками пригощали дорогих гостей та нас, мешканців Містечка Хансена… Словами описати не можливо, треба куштувати! Ми співали українські пісні, розповідали американському благодійнику про життя. Він намагався підійти до кожного, обійняти, подарувати свою посмішку.
Під час екскурсії та огляду території Делл Лой Хансен робив здивовані очі та казав: «Чудо!». Ми відвідали зручний кінотеатр із сучасними меблями, комфортними кріслами. Подивилися кіно про нас самих: повсякденне життя у Чудо-містечку, праця у саду, городах, заняття скандинавською ходьбою, тренування з реабілітологом, психологом, консультації сімейного лікаря тощо. Так було цікаво подивитися на себе з великого екрана.
Тепер наше життя закипіло
– Я була здивована тим, що американський мільярдер впізнав мене, – ділиться емоціями одна з перших мешканок Чудо-містечка Галина Петрівна. -Він вручав мені ключі від будинку, запам’ятав моє ім’я. Так по-рідному обійняв, спитав, як мені тут живеться.
А мені живеться добре. Висадила на городі цибульку, зелень кропу, петрушки, посіяла квіти… Планів багато. Тепер наше життя закипіло. Хочу посадити сад, як вдома…
У курнику чути «пісні». До речі, як зізнався Делл Лой Хансен, свій бізнес він починав саме з курячих яєць… То ж ми на правильному шляху.
Відтепер нам безплатно готують гарячі смачні обіди. Спільний обід нас об’єднує, ми спілкуємося, радіємо один одному. Мене дуже приваблює бібліотека. Радію, що моя література стала в нагоді. А ще ми завжди чекаємо свіжі випуски газети «Вперед», які власним коштом надсилає нам редакція. Нам цікаво знати, як та де мешкають земляки.
Віримо, що повернемося у Бахмут!
Валентина Іванівна від імені мешканців Чудо-містечка подякувала Олексію Реві за те, що приїхав підтримати.
– Для нас Олексій Олександрович – зв’язок з Бахмутом, – підкреслила пенсіонерка. – Він завжди поряд, навіть, у переселенні. До наших домівок доставили гуманітарну допомогу, тепер не треба їхати у місто. Ми фотографувалися з нашим мером, спілкувалися, висловлювали надії. Віримо, що повернемося у Бахмут!
У селі Колонщина розпочалося будівництво другої черги Чудо-містечка Хансена – житлового комплексу для внутрішньо переміщених осіб старшого віку на 200 осіб.
– Я хочу допомогти саме літнім людям. Є мета, щоб літні люди не лише жили у безпечних умовах, але й мали змогу утримувати городи, тримати господарство. І мали доступ не лише до якісних медичних чи соціальних послуг, але й сходити, наприклад, у перукарню чи кавʼярню, – підкреслив Делл Лой Хансен.
Маємо надію, що наш американський друг надасть прихисток ще й для інших бахмутян, котрі залишилися без даху над головою. Хай станеться чудо!
Олександра МИРНА.
