Починаючи з квітня міжнародний реєстр збитків, завданих Україні російською війною, буде відкритий для заяв від постраждалих. Про це розповіла заступниця міністра юстиції Ірина Мудра. За її словами, секретаріат реєстру «збиратиме заяви, оброблятиме їх, систематизуватиме, групуватиме й заноситиме у відповідні секції».
Ірина Мудра уточнила, що у квітні буде запущено першу категорію реєстру – ту його частину, яка стосуватиметься збитків і шкоди, заподіяних фізичним особам, які втратили житло.
«Ми розпочали з цієї категорії, оскільки стосовно неї багато чого зроблено в Україні, – пояснила заступниця міністра. – Через застосунок «Дія» теж можна подати заявку й отримати компенсацію за знищене чи пошкоджене майно. Цю базу на нашій українській системі вже сформовано, і її можна буде легко передати до міжнародного реєстру».
Буде розроблено інструкцію, як подавати заяву. Доступні будуть дві мови – українська й англійська, на вибір.
У відповідній формі треба буде позначити біля запропонованих тверджень – «так» чи «ні».
Крім того, до реєстру потрібно буде завантажити відповідні докази. «Йдеться про експертизи, свідчення, протоколи поліції, матеріали кримінальної справи – будь-які підтверджувальні документи», – зазначила заступниця міністра.
Нині налагоджується співпраця міжнародного реєстру з наявними реєстрами в Україні, які також ведуть облік пошкодженого та знищеного майна, аби можна було використовувати ці дані для верифікації заяв.
При цьому «Дія» виступатиме посередником між національними реєстрами й міжнародним. Очікується, що за першою категорією надійдуть сотні тисяч заяв, оскільки в українському реєстрі вже зафіксовано близько 500 тисяч заяв на компенсацію.
Враховуватимуться не лише матеріальні збитки, а й шкода, заподіяна особистій недоторканності, здоров’ю. Громадяни зможуть звернутися в реєстр із приводу втрати через війну або на війні своїх близьких, рідних. Примусово депортовані чи внутрішньо переміщені особи, або ті, хто виїхали з країни, теж зможуть скористатися реєстром.
Далі поступово додаватимуться інші категорії – для держави та юридичних осіб. Згодом з’явиться орган – комісія, яка оброблятиме цю інформацію й на її підставі ухвалюватиме рішення про суми компенсації, конкретизувала Мудра.
Компенсаційна комісія ще не створена, розповіла вона. Для формування цього окремого органу потрібна багатостороння міжнародна угода, яка має бути підписана державами й ратифікована парламентами країн-підписантів.
Відтак реєстр припинить своє функціонування і стане до комісії, коли вона буде створена.
«Наша амбітна ціль – щоб проєкт угоди про міжнародну компенсаційну комісію був узгоджений до кінця поточного року. Ще якийсь час піде на її підписання й далі – на ратифікацію», – додала заступниця міністра.
На її думку, підписантами виступатимуть ті самі країни, які взяли на себе зобов’язання стосовно створення реєстру, а також інші країни, «щоб мати глобальну підтримку».
Як повідомляв Укрінформ, раніше Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що Україна пропонує партнерам спеціальний компенсаційний механізм залучення фінансування для відбудови країни.
