Не так давно газета «Вперед» опублікувала інтерв’ю з головним лікарем однієї з лікарень Бахмутського району. Він висловив думку, що існуюча система оплати пакетів надання медичної допомоги дуже непрактична. «Ми, спрощено кажучи, повинні виконати план, прийняти певну кількість пацієнтів, – розказав він. – А якщо їх нема і нам не заплатять, то що робити? Звільняти персонал? Але де я потім знайду лікарів та медсестер, коли вони знову знадобляться? До того ж звільнені за цей час ще й кваліфікацію втратять».
«І ще одна наша проблема. Тепер багато видів медичної допомоги, які надаються вузькими фахівцями, люди не можуть отримати без направлення від сімейного лікаря. А лікарі сімейної медицини вкрай мало направляють своїх пацієнтів на лікування до стаціонарних відділень, це гальмує розвиток стаціонарної допомоги та призводить до зменшення фінансування лікувального закладу», – наголосив доктор.
А чи не складається ситуація: щоб мати гарний заробіток, лікарі другої ланки зацікавлені не в тому, щоб якомога скоріше вилікувати пацієнта, а в тому, щоб він приходив до них на прийом ще і ще. Тобто, лікареві вигідно, щоб його пацієнт був вічно хворим? Чи можна розробити критерії оплати роботи лікарів, коли вони будуть зацікавлені в тому, щоб скоріше вилікувати людину?
Коли у мене під час зустрічі з заступницею голови Національної служби здоров’я України Тетяною Бойко, яку було організовано в рамках спільного проєкту Українського кризового медіацентру та Естонського центру міжнародного розвитку з’явилася нагода прояснити ситуацію, я задала ці питання пані Тетяні.
Є багато видів тарифів…
-У програмі медичних гарантій є шість видів тарифікації медичних послуг. Якщо ми говоримо про первинну ланку, то цей вид тарифу називається капітаційна ставка. Тобто, лікар щомісяця рівними частинами отримує кошти за пацієнта, з яким уклав декларацію, незалежно від того, приходить він до нього, чи ні. Тому мотивація лікаря первинної ланки очевидна – йому вигідно, щоб пацієнт був здоровим. Далі в нас є такий вид тарифу, як глобальний бюджет. Це коли лікарня на початку року нам каже, що вона готова прийняти на амбулаторному рівні або надати допомогу на стаціонарному рівні, наприклад, тисячі пацієнтам. І тоді ми розраховуємо суму договору за готовність і оплачуємо її щомісяця рівними частинами. Проходить три місяці, ми дивимось, що лікарня прийняла більше або менше пацієнтів, і проводимо перерахунок на фактичну їх кількість. І так щокварталу.
Інший тариф – ставка за пролікований випадок. Він стосується пріоритетних послуг. Таких, як пологи, інфаркти, інсульти, ендоскопічні дослідження з раннього виявлення онкологічних захворювань, неонатальна допомога. Є ще комбінації цих тарифів, є коефіцієнти в залежності від складості, на який помножується ставка за пролікований випадок. Є окремий тариф на бригаду, яка готова працювати з ковідними пацієнтами… Тобто, комбінацій тарифів насправді дуже багато.
Що стосується вашого питання, то це суто господарська діяльність і організація роботи головного лікаря всередині своєї лікарні. В самій лікарні багато що залежить від її керівника, від того, як він організовує роботу персоналу, як його мотивує, як веде господарську діяльність. Все це повинно бути відображено як у колективному договорі, так і у фінансовому плані лікарні, – впевнена Тетяна Бойко.
НСЗУ не утримує лікарні
-Ми не утримуємо лікарні. Ми закуповуємо послуги для пацієнтів, – підкреслює вона. – Контракт отримує тільки та лікарня, яка здатна надати допомогу. Коли в районній лікарні проводять лише дев’ять хірургічних операцій на рік, то вона не отримає від НСЗУ коштів, адже заклад не готовий до надання такої допомоги. Це небезпечно. Куплять необхідне обладнання і візьмуть спеціалістів – буде контракт.
-Повинно бути розуміння, хто за що відповідає, і до кого звертатись для вирішення проблеми, – доповнила відповідь Тетяни Лілія Гудзь, начальниця управління зв’язків з громадськістю відомства, яка також була присутня на зустрічі з журналістами. – Національна служба здоров’я несе відповідальність за укладання договору з лікарнею, яка відповідає вимогам – там повинні бути обладнання та лікарі, а не просто стіни. В залежності від того, наскільки потужна лікарня, ми її і контрактуємо на певні види допомоги. Наш обов’язок – вчасно перерахувати кошти. Вони потрапляють на загальний рахунок лікарні, і далі їх розподіляє головний лікар, а власник закладу – місцева влада – повинна це контролювати. Тому питання того, скільки отримує лікар, не залежить від НСЗУ. Ця компетенція віддана на місця. Інформацію про фінансування медичних закладів у регіонах не тільки журналістам, а й усім охочим, можна з легкістю перевірити на онлайн-панелях, розміщених на сайті Служби. Одна із панелей показує, скільки грошей отримала та чи інша лікарня від НСЗУ, скільки вона виплатила зарплати, скільки витратила грошей на ліки і скільки ця лікарня тримає грошей на рахунку. Користуйтеся цим, робіть нам запити, і зі складними історіями будемо розбиратися разом.
До 98 тисяч – на пацієнта
Відповідаючи на питання журналістів, скільки коштів в програмі медичних гарантій закладено на лікування онкологічних хворих, Тетяна Бойко наголосила, що у порівнянні з минулим періодом фінансування онкологічного напрямку збільшилось на 70 % і склало п’ять мільярдів гривень. Ці гроші спрямовано в онкологічні диспансери.
-В закладі, який має контракт з НСЗУ на надання такого виду допомоги, – розказала пані Тетяна, – пацієнт може зробити лабораторні та інструментальні дослідження, включаючи КТ/МРТ, а також хірургічне втручання і післяопераційний моніторинг. Він може розраховувати на ліки, які передбачені програмою гарантій, проживання, харчування, догляд медсестри, консультації вузьких спеціалістів, якщо це необхідно. В цьому році у нас високі тарифи на надання цієї допомоги. Може доходити до 98 тисяч на пацієнта, і він повинен про це знати.
А як бути, коли пацієнт приходить в онкодиспансер, а йому відразу кажуть, скільки треба сплатити за послуги? В НСЗУ з приводу цього радять діяти поступово. Спочатку спитати лікаря першої ланки, скільки коштів за контрактом надійшло медичному закладу саме за цим видом послуг. Якщо лікар не може відповісти, треба йти до головного лікаря з питанням: «Чому я повинен сплачувати за те, за що з вами розрахувалась Національна служба здоров’я?». У разі необхідності можна звернутись до власника закладу – до місцевого самоврядування. І коли нічого не допоможе – можете направити скаргу в НСЗУ.Там обіцяють відреагувати швидко.
І в приватній можна бекоштовно
І ще одна інформація, яка, можливо, буде цікавою нашим читачам. Чи можна лікуватися бекоштовно у приватних медичних закладах? Як виявилося, так, якщо цей медичний заклад уклав контракт з Національною службою здоров’я. А таких в Україні – 271 приватний медзаклад і понад 500 лікарів, які працюють у статусі фізичної особи-підприємця. НСЗУ вже виплатила 451 мільйон гривень за первинну медичну допомогу, яку пацієнти отримали безоплатно.
Для того, щоб отримати медичну послугу у приватному закладі на спеціалізованому рівні безоплатно, пацієнту потрібно отримати електронне направлення у сімейного лікаря. Далі треба обрати приватний заклад, який надає потрібну йому медичну послугу і має договір з НСЗУ за цим пакетом.
СвітланаОВЧАРЕНКО.
