Микола Анацький народився в Бахмуті, вчився в школі № 12. Потім закінчив Українську інженерно-педагогічну академію за фахом «Електроніка та радіотехніка».
Працював у Бахмуті на меблевій фабриці «Bellona» – майстром, начальником зміни, а згодом інженером з планування. Любив спорт, займався важкою атлетикою. У 2014 році пішов служити до батальйону «Донбас», потім перевівся до лав батальйону Нацгвардії імені С. Кульчицького.
«Він захоплювався фотографією, умів передавати характер людини чи атмосферу події однією світлиною, – згадує мама Миколи пані Тетяна. – Часто фотографував хлопців на фронті, з такої світлини в його військовій частині зробили дуже красиве панно. Його талант помітили та у 2017 році запросили до Києва на посаду фотографа та кореспондента».
Під час роботи у комунікаційній команді МВС Микола Анацький фіксував події російсько-української війни, зокрема фотографував повернення військових «Азову», яких доправили до Туреччини.
Микола трагічно загинув 18 січня 2023 року внаслідок падіння гвинтокрила у Броварах разом з керівництвом МВС та цивільними. Після його загибелі в Україні заснували премію у сфері фотомистецтва імені Миколи Анацького. Нагорода має привернути увагу суспільства до важливості мистецтва фотографії, особливо у воєнний час. Премію отримують фотохудожники та фотожурналісти за твори, що відзначаються високим професіоналізмом.
У воїна залишилась батьки, дружина Вікторія, у березні 2022 року народилась дочка Марічка. Брати Миколи теж захищають Україну в лавах ЗСУ.
Єлизавета Гончарова
