Вчителька української мови та літератури Бахмутської школи №7 Марина Жванія пише вірші, багато з яких присвячує Бахмуту. Вони прнизані теплом та тугою за рідним домом. Про пані Марину ми розкажемо у наступному номері газети «Вперед» 6 грудня. А сьогодні вірш:
Поранений Бахмут
Ти зараз примара…
Не місто, а тінь!
Ти рваная рана у серці моїм,
Ти спогад щемливий,
Ти слід від життя, яке відібрала паршива р..ня!!
Життя…життя сотень найкращих синів
Залишилось там – у серці твоїм…
Вони лиш хотіли, щоб ти був живий,
Щоб ворог паскудний тебе не зганьбив!
Але він зайшов: все спаскудив і вбив…
Бомбив, шматував, убивав і трощив…
Топтав твоє тіло… та душу не зміг!
Він чорна приблуда! Він не переміг!
