Олександр Шередекін народився в Бахмуті, у рідному місті провів дитинство й шкільні роки. Активно займався скейтбордингом. Закінчив Горлівський інститут іноземних мов. «Саша Шередекін, випускник нашого інституту, життєлюбний і артистичний…», – згадує доцент Юлія Стуканова. Працював у бахмутській школі № 7 шкільним психологом. «Він почав працювати в нашій школі під час карантину, тому ми не мали можливості познайомитись із ним ближче, а коли почалося повномасштабне вторгнення, він одразу встав на захист нашої країни. Як шкільний психолог він міг
рятувати дитячі душі, а обрав рятувати наші життя!!», – пише його колега по школі Марина Жванія.
На військову службу Олександра призвав Бахмутський районний ТЦК та СП у березні 2022 року. На фронті він був командиром 3-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти військової частини А 7270. Його побратим Владислав згадує, що Олександр був доброю та веселою людиною. «Разом були з самого початку. Він був та є одним з найкращих бійців батальйону. Був світлою, доброю, веселою людиною, завжди знав, що сказати, як допомогти і підтримати. Пам’ятаю, у тому році в Макіївці, тоді була зима, ми всі замерзли сильно, ми з ним ночували в одній норці, впритул, гріли один одного», – каже побратим.
Загинув Олександр внаслідок мінометного обстрілу з боку російських окупантів біля
села Олександропіль Покровського району Донецької області.
Поховали Олександра Шередекіна в Кременчуці на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань Захисників і Захисниць України.
Він був відзначений медаллю «За хоробрість в бою» і нагрудним знаком «Ветеран війни – учасник бойових дій».
У полеглого воїна залишилася мати, яка переїхала до Кременчука на початку повномасштабного вторгнення.
Ігор Корнацький
