Шахрайські гачки, на які щодня ловляться сотні
До Алли зателефонував чоловік, люб’язно представився співробітником банку, де жінка відкрила картковий рахунок, і зробив пропозицію. Його слова здались слушними: «Ви зробили першу покупку за допомогою нашої картки. На ній ще 30 тисяч гривень кредиту. Аби їх убезпечити, пропонуємо відкрити нову картку й переказати кредитні кошти на неї». А далі… Далі родина Алли вимушена була повернути банку 30 тисяч гривень, які сама ж Алла, гадаючи, що зберігає, переказала шахраю. Кібершахрайство стає все активнішим у світі, й українці потерпають від нього все частіше.
Через необізнаність
Від початку повномасштабного вторгнення в Україні зросла активність кібершахраїв. Більше 10% респондентів опитування, проведеного компанією «Опендатабот» у партнерстві з Національним банком у перший рік вторгнення, повідомили, що ставали жертвою такого шахрайства. Частіше це були жінки, ніж чоловіки, і за віком це переважно молодь 18–24 років (14%) і люди у віці 65+ (11,5%).
За 2024 рік сума збитків від незаконних дій і шахрайських операцій із платіжними картками збільшилася на 37% порівняно з 2023 роком – до загальної суми 1,1 млрд гривень. Шахрайських схем чимало, кажуть експерти з фінансів. Це й кіберзлочини під час покупок в інтернеті, і шахрайські посилання, за якими переходять необізнані споживачі, і злам соціальних мереж із виманюванням грошей у друзів від імені власника акаунту.
Більше половини суми збитків відбулося через соціальну інженерію. Тобто люди під впливом зловмисників самі надають їм дані своєї картки, одноразові паролі, іншу конфіденційну інформацію або переказують гроші на користь шахраїв.
А потім пелена впала…
Із бахмутянкою Аллою сталася майже типова історія. Вона повірила в те, що дзвонять саме з банку, тому що співрозмовник офіційно представився і одразу надав дійсну інформацію, коли й на яку суму жінка зробила свою першу покупку за допомогою нової картки. Як було не повірити, що він каже корисні речі? Так, на картці є кредитні кошти, так, велика сума (Алла навіть не пам’ятає, хто назвав суму – вона чи співрозмовник), так, треба їх убезпечити. І, дійсно, чого б не відкрити для них нову картку, до того ж вона десь чула, що банки радять для зберігання коштів і для покупок мати різні картки.
Потім молода жінка робила все за інструкцією, яку оперативно надавав за телефоном шахрай, що назвав себе «представником служби технічної підтримки банку». «Ви бачите повідомлення у вайбер? – Так. – Вам котик у повідомленні вже помахав лапкою? Відкрилась нова картка? – Так. – Поки її номер проходить системою, ми можемо його продиктувати, а ви вже можете переказати кошти. – Так».
Я переказала кошти, розмова закінчилася. І як тільки я перестала чути той голос у слухавці, одразу ніби пелена впала й з очей, і з мозку. Я зробила щось незворотне, якусь дурість, щось не так. У банку дізналася, що ніякої додаткової картки на мене не відкрито, а всі кредитні кошти я зняла сама. І якщо не відшкодую за місяць, почнуть нараховуватися ще й проценти… Звертання до поліції не допомогло повернути гроші. Тому всією родиною протягом декількох тижнів ми збирали суму, аби віддати банку, – згадує Алла.
Досі не розумію, як я довірилась? Навряд чи гіпноз, просто вони вміють говорити, подавати інформацію так, що важко не повірити. Ще й роблять це спокійно, з одного боку, а з іншого дуже впевнено й швидко. Так, що не залишають час на роздуми.
Почув? Стоп. Тепер думай. Потім – дій
З початком повномасштабного вторгнення українці, на жаль, стали більш вразливими до шахрайських схем, стверджують психологи. Це стосується не лише літніх людей, а й молоді, навіть досвідчених користувачів інтернету. Причина проста: життя в умовах хронічного стресу, фінансових втрат і невизначеності змінює здатність критично мислити. І саме цим користуються зловмисники.
Постійна тривога, втома, втрачена робота або житло, зниження доходу – усе це створює ґрунт для довіри до «термінових повідомлень» чи «щедрих пропозицій». Шахраї активно маскуються під банківських працівників, волонтерів, представників державних установ, правоохоронних органів тощо. Вони надсилають SMS з текстом: «Ваша картка заблокована», «Ваша допомога вже готова – підтвердіть номер», або телефонують із невідомих номерів, вводячи в оману. Коли людина виснажена, вона не аналізує, а швидко реагує, і часто це відбувається на автоматі. А така автоматична реакція на руку злодіям.
-Рецепт проти шахрайства – зробіть паузу! – радить психологиня КНП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування міста Бахмут» Юлія Макогон. – Бо ваше рішення повинно належати тільки вам. А емоційний спокій буде запорукою вашого ментального здоров’я. Шахраї завжди поспішають. Їхні фрази: «Терміново!», «Прямо зараз!», «Ви втратите шанс!» Зупиніться, бо це є психологічний трюк.
Ось кілька фраз, які можуть стати вашим особистим антишахрайським гаслом: «Почув? Стоп. Тепер думай. Потім – дій», «Побачив незнайоме – зроби ковток чаю. Не відповідай одразу», «Новий голос? Новий номер? Пауза. Одразу не довіряй», «Якщо щось “терміново” – значить, треба перевірити», «Поки ти мовчиш – твоя безпека працює», – підкреслює Юлія Володимирівна.
Запевняли, що цілі благородні
Олександр наразі мешкає в місті-мільйоннику. Коли шукав роботу, до нього звернулася дуже комунікабельна дівчина з пропозицією працювати в офісі за гарну зарплатню: нічого не треба робити, окрім обдзвону клієнтів. Юнак погодився, але під час навчання почав розуміти, що стає гвинтиком механізму з виманювання грошей. І хоча «наставники» запевняли, що цілі в компанії благородні, сумління підказувало, що це не так.
-За базами даних одні робітники роблять так звані «холодні дзвінки», – каже Олександр. – Називають себе працівниками банку або навіть органів охорони правопорядку, оперують особистими даними «клієнта» або його родичів і повідомляють, що «є проблеми» чи «відкрите провадження», «ведеться слідство».
Якщо стикаються з недовірою, одразу цитують певні статті кодексів, за якими «клієнта» через перешкоду їхній роботі чекають штраф або кримінальна відповідальність. І якщо людина «на гачку», переводять дзвінок на «старшого співробітника», мета якого – «закрити дзвінок», тобто відібрати кошти в «клієнта».
Звісно, до подібних телефонних розмов робітників «офісу» ретельно готують, розробляють сценарії, надають роздруковані діалоги, «накачують» впевненістю у своїх діях. Потім вийти з такого «бізнесу» непросто, Олександру це вдалось. А людина, якій телефонують, зовсім неготова до атаки шахраїв, незалежно від віку, статусу або досвіду. Така новина телефоном для неї як грім серед ясного неба.
-Не відповідайте на питання одразу, поки ви в ступорі, – рекомендує Олександр. – Навпаки, ставте свої нестандартні запитання: «Розкажіть у деталях, що саме відбулось? Коли?», «Якого банку я клієнт, ви сказали?», «Згода, зараз я особисто приїду до банку» або «Зараз не можу говорити, передзвоню сам». Просто кладіть слухавку, якщо вас перекидають з одного «працівника» на іншого, бо справжні банки не використовують «телефонні естафети», а для вирішення важливих питань запрошують клієнта до себе.
Більше половини бахмутян стикалися з телефонним шахрайством?
Ми провели опитування серед бахмутян у телеграм-каналі газети «Вперед». Чи є таке дослідження справді науковим? Звісно, ні. Але навіть відповіді на просте запитання «Чи доводилося вам стикатися з телефонним шахрайством?» дуже вражають. З’ясувалося, що 60% наших читачів уже отримували шахрайські пропозиції телефоном, але не «повелися». 12% опитаних, на жаль, стали жертвами зловмисників, а це дуже велика частка! І лише приблизно 26% людей або не стикалися, або стикалися не самі, а їхні знайомі.
Механізмів «кібервиманювання» грошей стає все більше. Уже навесні цього року стала відома нова шахрайська схема: зловмисники телефонують і пропонують встановити новий застосунок банку. Вони повідомляють, що старий банківський застосунок більше не працює і вам потрібно завантажити новий, надсилають посилання на завантаження програми буцімто з офіційного чат-бота в одному з месенджерів. Таким чином, аферисти отримують авторизаційні дані клієнтів банку.
Тому про кібербезпеку як складову особистої безпеки повинен дбати кожний українець. Держава теж намагається запобігати шахрайському виманюванню грошей. Для протидії кібершахрайству Національний банк України і Держспецзв’язок розробили інформаційну кампанію #ШахрайГудбай (https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/), у якій, зокрема, надані важливі рекомендації.
Припиніть розмову телефоном, якщо запитують термін дії картки, тризначний номер на звороті картки, паролі, коди банків та мобільних операторів; керують у телефонній розмові вашими діями (просять зробити трансакцію, встановити програму на ваш пристрій); просять сфотографувати й переслати/надати фото платіжної картки; лякають, що ваша картка заблокована, а злочинці зламали рахунок; просять перейти за посиланням і зазначити всі персональні дані й реквізити платіжної картки.
Важливо: якщо телефонує працівник банку, скажіть, що ви зараз перетелефонуєте самостійно на офіційний номер банку, який зазначений на платіжній картці.
А якщо ви вже стали жертвою шахрайства, заповніть форму зворотного зв’язку на сайті Кіберполіції України за посиланням (https://ticket.cyberpolice.gov.ua/) або повідомте про цю ситуацію на гарячу лінію за номером: 0 800 505 170. І загалом довіряйте тільки офіційним і перевіреним джерелам інформації.
Аріна Осипенко.
