Вадим Котляров народився 15 листопада 1992 року у Бахмуті, де й зростав. Навчався у НВК № 11, певний час був продавцем-консультантом на будівельному складі, а потім переїхав до Чернігівської області, де працював будівельником. Звідти ж мобілізувався у березні 2023 року, був стрільцем аеромобільного батальйону.
Загинув 31 серпня біля рідного міста – в районі села Іванівське Бахмутського району.
Згадує колега по роботі Аліна Плахтій: «Вадим Котляров… Я досі не вірю, що його вбили. Була на похованні, труна була закрита, напевно тому і не вірю. Був моїм помічником на будівельній базі. Став рідним дуже швидко, він був і є в самому серденьку.
Його «чорне» почуття гумору, смішні ситуації – назавжди зі мною. Він як ніхто ловив настрій, і міг в хмарний день змусити вийти сонце. Він: Вадік-Вадічка, так його називали всі ми. Пишу і сльози. Герої не вмирають!»
У полеглого захисника залишилися батько та брат, які переїхали з Бахмута до Кременчука. Тут його й поховали на Алеї Героїв Свіштовського кладовища 13 вересня 2023 року.
Єлизавета Гончарова
