Як працює сімейний лікар в умовах війни
Вже майже рік у нашій країні триває війна. Cлаветний Бахмут стал справжньою фортецею, що боронить усю Україну. Бахмутяни вимушено роз’їхалися по всьому світу у пошуках безпечного життя. Лише з соцмереж та телефонних розмов ми можемо дізнатися, хто саме залишився у місті та хто куди переселився.
Коли мені стало відомо, що сімейний лікар Сергій Старусєв досі веде прийом пацієнтів у Бахмуті, я не здивувалася. Молодий завзятий доктор ще у мирний час завжди був на передовій своєї професії. Навіть у вихідний день чи у вечірній час Сергій Сергійович давав поради, підтримував та лікував тіло і душу.
Я розуміла, що додзвонитися до пекельного Бахмуту буде дуже важко, але не втрачала надію це зробити та хоч трошки поспілкуватися з людиною, яка, ризикуючи своїм життям, залишається вірною пацієнтам та лікарській справі.
Під звуки гарматних вибухів
Коли Сергій з’явився у мережі, я швидко набрала його номер. Почувши голос людини, яка неодноразово допомагала мені подолати хвороби, дуже зраділа. Наша бесіда проходила під звуки гарматних вибухів…
– Сергію, чи виїжджали ви з опаленого війною Бахмуту, чи шукали де спокійніше?
– З початку війни залишаюся у нашому рідному місті. За цей час лише три рази приїздив на вихідні до родини до Дніпра. А так постійно працюю у Бахмуті, де залишилися три терапевта. Приймаємо у першій, другій та сьомій амбулаторіях. Ми стали ще ближче до пацієнтів, котрі живуть у різних куточках Бахмута. Зараз я працюю у другій амбулаторії за адресою: вулиця Оборони, 42. До 13:00 приймаю тих, хто потребує допомоги. Ми їх обслуговуємо з медичною сестрою.
– Багато ваших пацієнтів залишилося у місті?
– Ми приймаємо усіх, хто приходить зі скаргами на стан здоров’я. Незалежно від того, чи є у людини декларація, чи ні. Звертаються як місцеві мешканці, так і переселенці з Соледара, Сіверська, Опитного, сіл Бахмутського району. Для мене немає значення звідки хворий, моє завдання його рятувати.
– З якими хворобами чи скаргами приходять до вас люди?
– Частіше за все це простудні захворювання, високий тиск, нервові розлади, стреси, шлунково-кишкові проблеми. Бахмутяни котрий місяц без газу, світла, води, тепла, зв’язку. Чи реально таке подолати спокійно? Тому і загострюються всі хвороби.
– А з пораненнями теж до вас ідуть?
– Військових рятують інші фахівці, цивільних поранених госпіталізують до лікарень Костянтинівки, Краматорська, Слов’янська чи Дніпра.
Безкоштовні поради і ліки
– Чи можна у вас безкоштовно отримати якісь ліки?
– Так. Ми отримуємо гуманітарну допомогу, забезпечуємо пацієнтів парацетамолом, препаратами, стабілізуючими кров’яний тиск, є в наявності тіроксін для гормонозалежних, а також пігулки для лікування ковіду.
Нещодавно до нас завітали волонтери з Вінницької області, привезли достатньо парацетамолу.
– Скільки пацієнтів до вас звертається за один день?
– Від п’яти до п’ятнадцяти.
– А скільки ж тоді залишилося у місті?
– По розповідям, від дев’яти до десяти тисяч. Є серед них, нажаль, і діти. Пам’ятаю, нещодавно приносили до мене малечу з високою температурою. Добре, що залишилися у мене ліки для дитини, то я зробив все, що було у моїх силах.
– Коронавірус у Бахмуті є?
– Фіксуємо такі випадки. Поки вони одиночні. Для діагностики маємо швидкі тести на виявлення ковіду. Отримали їх по гуманітарній допомозі. До того ж, хворому видаємо ліки, які поки маємо в наявності. Ніяких лабораторних досліджень зробити неможливо, бо відсутнє електропостачання. Якщо стан здоров’я потребує госпіталізації пацієнтів, то їх направляють в інші міста області. Дякувати Богу, тяжкохворих на корону немає.
Як тепер хоронять у Бахмуті?
– Сергію, а як в умовах війни ви констатуєте смерть людини? Хто видає тепер довідки?
– Розумієте, якщо до мене звертаються рідні померлої людини, яка раніше була моїм пацієнтом, я знаю її хвороби, на що вона скаржилася, які у неї були діагнози та смерть наступила не через поранення та насильство, тоді я пишу повідомлення, з яким рідні звертаються у нашу сьому амбулаторію. Тільки там видають довідки. Наскільки мені відомо, поки у Бахмуті розтин тіла не проводиться.
Але якщо смерть раптова чи людина загинула від обстрілів, від поранень та при інших випадках, треба звертатися до відділу поліції. Правоохоронці видають матеріали, що смерть не насильницька, тоді тільки лікар напише довідку про смерть.
На прийом – з дровами
По-друге, треба підтримувати родину, яка переїхала до Дніпра. Мій батько також залишається у Бахмуті. Дома чекає на мене вірний пес, котрого колись ми з дружиною врятували. Не можу я їх усіх покинути…Чи страшно вам працювати в умовах війни?
Ви і сама знаєте про життя у нашому з вами місті. Якщо хтось скаже, що йому не страшно, то він не був у Бахмуті. А як же! Страшно… Самий жах був 6 грудня 2022 року, коли влучило у район нашої амбулаторії. Добре, що пацієнтів у той час не було. Як шарахнуло… Повилітали вікна, двері… Але життя триває.
Яке воно життя без тепла, світла та спокою?
Зігріваємо душу за допомогою буржуйки, генератора поки не отримали. Дрова найближчим часом обіцяють завезти. А буває і таке, що пацієнти приходять на прийом з дровами. Так і тримаємося. Кожен повинен робити свою справу задля спільної Перемоги.
Дуже дякую вам, Сергію, що залишилися справжнім чоловіком, що ви поряд з тими, кого випробовує війна, та даруєте надію, що Бахмут буде жити.
Тетяна ПОСТОЕВА.
