Переїзд у нове місто часто означає не лише втрату дому, а й втрату орієнтирів: контактів, розуміння місцевого ринку праці, відчуття, що тебе тут чекають. Для внутрішньо переміщених осіб пошук роботи нерідко перетворюється на хаотичний процес – без чіткого плану й відповіді на запитання “куди йти далі”.
Саме в таких умовах з’являються формати, які збирають можливості в одному місці й дають людям шанс не просто почути про вакансії, а напряму поговорити з роботодавцями, фахівцями та тими, хто вже пройшов шлях адаптації.
Для ВПО проблема працевлаштування часто полягає не у відсутності навичок, а у відсутності доступу до інформації та контактів. Люди не знають, які бізнеси працюють у громаді, хто готовий наймати, де можна перенавчитися або отримати підтримку для старту власної справи.
Важливим стає не лише фінансова допомога, а й живий контакт – можливість поставити запитання, пояснити свій досвід, отримати зворотний зв’язок і підтримку тут і зараз.
Саме таку роль відіграють “ярмарки можливостей” – як точка входу в ринок праці та життя громади.
Щоб допомогти внутрішньо переміщеним особам знайти роботу, перекваліфікуватися або започаткувати власну справу, програма “Єднання заради дії”, яку впроваджує міжнародна організація IREX in Ukraine спільно з українським благодійним фондом “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” за підтримки Державного департаменту США, провели серію “ярмарків можливостей” для ВПО – дев’ять регіональних подій, що об’єднали 750 переселенців, роботодавців, релокований бізнес, центри зайнятості, громадські організації та органи місцевої влади.
Формат побудований так, щоб учасники могли не лише отримати інформацію, а й одразу скористатися нею: поспілкуватися з роботодавцями, уточнити вимоги, зрозуміти, як адаптувати свій досвід до потреб місцевого ринку.
Олена Стеценко – внутрішньо переміщена особа з Костянтинівки Донецької області. Через активні бойові дії вона разом із родиною – чоловіком, трьома дітьми та бабусею – була змушена переїхати до Рівного.
За освітою Олена – технологиня харчової промисловості. Кулінарія була для неї не просто роботою, а багаторічним захопленням і способом самореалізації. Та після переїзду вона, як і багато інших ВПО, опинилася в ситуації невизначеності: нове місто, незнайомий ринок праці, відсутність контактів і розуміння, де шукати роботу за фахом.
Про “ярмарок можливостей” Олена дізналася випадково й вирішила прийти, не маючи чіткого плану – радше з надією знайти хоча б якусь зачіпку.
Під час заходу вона дізналася, що одна з місцевих пекарень шукає працівника, який уміє працювати з тістом. Команда організаторів допомогла їй розібратися з вимогами роботодавця, налагодити комунікацію та підготуватися до розмови.
Пекарня запропонувала Олені не лише роботу, а й навчання – з можливістю професійного зростання.
“Я давно не відчувала такого піднесення. Здавалося, що після переїзду треба починати все з нуля, і я не знала, чи зможу. Але на ярмарку я зрозуміла – мені є куди рухатися. А коли мене запросили працювати, я повернула собі віру в те, що можу створювати майбутнє для своїх дітей”, – ділиться вона.
Сьогодні Олена працює за фахом, навчається нового й поступово інтегрується в життя громади. Для її родини це означає фінансову стабільність, а для неї самої – повернення до справи, яка є частиною її професійної ідентичності.
Ганна Білоіваненко – внутрішньо переміщена особа з Луганської області. Справжнім покликанням Ганни завжди була робота з дітьми. Тож на новому місці для неї було важливо знайти не будь-яку роботу, а ту, що відповідала б її досвіду й внутрішній мотивації. Втім, без розуміння локального ринку праці та без чіткої стратегії пошуку, це здавалося складним завданням.
Про “ярмарок можливостей” для ВПО в Київській області, який відбувся у грудні 2025 року, Ганна дізналася як про простір, де можна не лише почути про вакансії, а й отримати практичну допомогу. Саме це і стало для неї вирішальним.
Під час заходу вона прослухала презентації про можливості працевлаштування, а згодом звернулася по індивідуальну консультацію до представниці платформи з пошуку роботи. Разом вони допрацювали її резюме, адаптували його до сучасних вимог, розмістили на профільних ресурсах і проговорили, як ефективно реагувати на вакансії.
“Для мене важливо було не просто знайти роботу, а зрозуміти, як правильно себе презентувати й на що звертати увагу, обираючи вакансію”, – пояснює Ганна.
У результаті вона отримала кілька пропозицій від роботодавців і змогла обрати ту, яка відповідала її навичкам і очікуванням. Сьогодні Ганна працює нянею – у професії, яка для неї є не випадковою, а усвідомленою.
“Відвідавши ярмарок, я отримала таку кількість пропозицій, що змогла обрати саме ту роботу, яка для мене найпривабливіша, і працевлаштуватися за покликанням”, – ділиться вона.
Для Ганни участь у ярмарку стала не просто кроком до працевлаштування, а важливим етапом адаптації: поверненням упевненості, відчуттям опори та розумінням, що в новій громаді є простір для професійного розвитку.
Історія Олени та Ганни доводять, що “ярмарки можливостей” працюють не як разові події, а як інструмент реальних змін. Коли в одному просторі поєднуються роботодавці, фахова підтримка й практичні консультації, рішення про працевлаштування ухвалюються швидше, а інтеграція ВПО в життя громади відбувається менш болісно.
Живий контакт із роботодавцями, супровід і підтримка часто стають тим самим поштовхом, без якого людина ще довго не наважилася б зробити перший крок. Іноді для цього достатньо одного заходу – і одного шансу, який виявляється вирішальним.
Знайти програми, стипендії та навчальні ініціативи для ВПО можна:
Пошук можливостей – це вже дія.
Іноді все починається з одного кроку: поданої заявки, першої розмови, участі в тренінгу – і відчуття, що шлях уперед можливий.
Джерело: LIGA
