Як же добре починати ранок з чашечки кави. Безумовно, є люди, які віддають перевагу чашці чаю або якомусь іншому напою. Але саме кава міцно увійшла до нашого життя.
Справжні поціновувачі кави можуть годинами міркувати про її сорти та способи приготування, згадувати де і який пили і мріяти спробувати щось нове.
Відчуйте і ви смак цього божественного напою, прочитавши невеликий уривок із книги Макса Фрая “Кавова книга”.
Еспресо – це життя. Гірчить, але бадьорить. Перший ковток може здатися несмачним, але допивши чашку, завжди захочеш ще одну. А на ще одну найчастіше не вистачає часу.
Капучино – це закоханість. Спочатку терпко, потім солодко і легко, а насправді — все те ж життя. Але моменти, коли солодко і терпко, найкращі. До речі, завжди можна просто з’їсти пінку і не пити, але це мало кому спадає на думку. Мабуть, справа таки у поєднанні.
Латте – це мрії, еспресо, розбавлений молоком надії, і пінка, пам’ятаєте, так? Та сама пінка, яка буває у капучино. Але немає кориці, немає тієї терпкості, що дозволяє відчути момент.
Ще є мокко – кава з гарячим шоколадом. Мокко – це меланхолія. Густа та тягуча. Але навіть у мокку є молоко. І насолода, та, яку не знайдеш в еспресо, наприклад. Її і відчуваєш не відразу, і щоразу не дуже розумієш, чому замовив саме його. Тільки потім згадуєш, у той момент, коли стає солодко.
Айріш, кава по-ірландськи – пристрасть. Десь там, на самому дні, алкоголь, що обпалює. Можна перемішати, тоді він практично не відчувається, якщо кава приготовлена правильно, звичайно. Але він там все одно є, і все одно неминуче п’янієш. До речі, гірше поганого еспресо може бути лише поганий айріш.
І ристрет. Рістретто – це смерть. Це коли все життя одним ковтком. Випиваєш, просиш рахунок і йдеш. Зазвичай, так.
— А кохання? Справжнє кохання?
— Справжнє кохання — це кава, яку вариш удома з ранку. Свіжомелений, бажано вручну. З корицею, мускатним горіхом та кардамоном. Кава, поряд з якою треба стояти, щоб не втік, інакше безнадійно зіпсується смак. Треба простежити, щоб він піднявся тричі, потім налити ложку холодної води в джезву, почекати кілька хвилин, щоб осіла гущавина. Кава, яку наливаєш у стару улюблену чашку і п’єш, відчуваючи кожен ковток, щодня. Насолоджуючись кожним ковтком.
© Макс Фрай
