Росіяни все ще просуваються до Бахмута, – репортаж із Часового Яру публікує провідна 🇮🇹італійська газета Corriere della Sera.
Якщо запитати воїнів, які щодня проходять менш ніж 7-кілометровий коридор смерті, що веде від Часового Яру до Бахмута, вони роздратовано знизують плечима. «Сто метрів більше-менше що змінюється? Дев’ять місяців вони б’ються вулиця за вулицею, будинок за будинком: одного дня ми наступаємо, а наступного – їхня черга. Це мало що змінює», – вигукує водій танка, який не хоче фотографуватися.
Тим часом Часів Яр уже стає таким, як Бахмут сім-вісім місяців тому: вибухи все ближче й ближче; будинки та вулиці постають поміченими осколками, спустошеними кратерами; артилерія розташована між будинками; танки швидко змінюють позиції кожні кілька годин; солдати покинули укриття на верхніх поверхах порожніх будинків і розквартирувалися в підвалах, перетворених на імпровізовані бункери з мішками з піском на входах і дерев’яними балками для укріплення стель. Те саме стосується цивільних осіб. Вони ще не ті «зомбі», як місяцями називають небагатьох, особливо людей похилого віку, що ошелешені від втоми та шоку блукають вулицями Бахмута в пошуках дров і їжі…
«Сьогодні залишилося не більше тисячі. Вони живуть без води, світла та газу. Ми рекомендуємо евакуацію в безпечні райони на заході. Але ми точно не можемо їх вигнати силою!» — вигукує мер Сергій Чаус, якому 42 роки, і він ходить із сумкою першої допомоги, яка висить напоготові. Інформація з телеграм-каналу SPILKA News. Фото джерела.
