— Він завжди намагався мене відгородити від поганих новин, постійно казав: «Мам, все добре». Мріяв стати ІТ-спеціалістом. Був щирим, відкритим, тим, хто завжди приходить на допомогу, — розповідає зі сльозами на очах Наталя Зубенко, мама полеглого військового 25-річного Ігоря Мединського.
Він загинув 30 червня під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку.
«Ігор був оператором дронів, я якось не дуже хвилювалася, бо казав, що вони засідають десь і працюють зрання до вечора. Думала, що це не так небезпечно. В той день вони сиділи у підвалі, у них там була кімната і саме туди було пряме влучання. Всі загинули», — розповідає Наталя журналістам «Вчасно».
30 червня 2023 року стало трагічним днем для Наталії. В той день її син востаннє був онлайн о 5:40 ранку. Мама чекала коли він напише, але Ігор мовчав.
«Я чекала повідомлення від нього, але нічого не було. Обід — немає, ввечері теж. То був страшний для мене день, коли син не вийшов на зв’язок, — пригадує Наталя. — 2 липня я почала писати батьку Ігоря, що син не виходить на зв’язок. Він почав мені казати, що, мабуть, у них немає інтернету, почав розповідати, що в них там зі Старлінком щось сталося. Але 9 липня мені повідомили, що Ігор зник безвісти. 12-го я вже поїхала до Дніпра, здала ДНК і чотири довгих місяці чекала результатів. Сподівалася, що це не мій син».
21 жовтня Наталя отримала сповіщення, ДНК співпало — це був її син Ігор Мединський. 26 жовтня жінка забрала тіло сина на Батьківщину у Селидове, там його провели в останню путь.
Нині рідні полеглого захисника просять надати Ігорю звання Герой України (посмертно). Для цього просять підписати зареєстровану петицію.
