Іванівське. Колись мальовниче село серед пагорбів Бахмутського краю, між джерелами й долинами, сьогодні стоїть спустошене війною. Розбите, спалене, з пораненими вулицями й мовчазними дворами, воно, здається, завмерло. Але в кожній грудці його землі 325 років життя, боротьби, праці й гідності.
Початок історії Іванівського сягає 1700 року. Тоді троє братів Ступки, утікаючи від панського гніту, заснували хутір біля джерела під крейдяною горою. З маленького вільного поселення виросло село, що не раз змінювало назву — Ступки-Голубовські, Іванівка, Красне, Іванівське — але не змінювало сутності: любові до землі та прагнення до волі. Тут орали й сіяли, будували млини, розводили пасіки, зводили перші церкви. Згодом з’явилася школа, бібліотека, клуб, магазини, дитячі ясла, лікарський пункт — усе, що створює осередок життя.
Іванівське стало справжнім сільським центром праці — у радгоспі «Красносільський» виробляли молоко, вирощували врожаї, а люди були знані своєю чесністю й умінням працювати.
Та не лише хліборобством жило село. Воно мало ще одну гордість — футбол. Іванівське знали далеко за межами Бахмутського району. Місцева команда двічі ставала чемпіоном Донецької області серед сільськогосподарських колективів, а юнацький «Колосок» здобував п’яте місце серед дев’яноста команд у Всеукраїнському турнірі «Шкіряний м’яч». Футбол тут був способом тримати дух спільноти — на полі, як у житті, кожен боровся до останнього.
Іванівське бачило війни, голод, колективізацію, репресії, окупації і щоразу відроджувалося. Люди зводили зруйноване, поверталися до роботи, садили дерева, виховували дітей. Кожне покоління залишало по собі слід у добрій справі, збережених традиціях.
Тепер війна знову пройшла через село, стерши з лиця землі будинки, дороги, дорогі серцю місця. Але вона не стерла головного — пам’яті й імені.
Сьогодні Іванівське відзначає своє 325-річчя з глибокою вдячністю усім, хто пам’ятає. І колись неодмінно на цій землі знову зашумить пшениця, пролунають голоси юних гравців на футбольному полі і люди скажуть:
«Іванівське вистояло. Історія триває».
Фото та інформація Бахмутська міська рада
