– Сьогодні вранці я знов відчула себе як вдома, – розповідає кореспонденту бахмутянка Надія, яка тимчасово переселилася жити у Київську область. – Ще було темно на вулиці, коли ми прокинулися від звуку ракет. Потім щось страшtyно бабахнуло, будинок здригнувся.
Ми з родиною швиденько піднялися та побігли до нашого укриття – туалету. Це, на наш погляд, саме надійне місце у квартирі, бо навкруги одні вікна. Було чутно, як сусіди спускалися до підвалу, плакали діти та голосили стареньки.
Потім було ще гучніше та страшніше. Ненавиджу звуки ракет, які летять одна за одною…
Ми швиденько почали шукати інформацію, що саме коїться, та зрозуміли, що зовсім поруч з нами падають уламки від знищених ракет.
Потягло димом… Гуділа земля, поспішали на допомогу спеціальні рятувальні служби. Ми молилися та просили Бога, щоб цей жах скоріше закінчився…
Коли пішов відбій тривоги, обдзвонили рідних та знайомих. У Харкові рідні теж не спали та ховалися у коридорі… Багато поранених, є й загиблі.
Єднаємося, бахмутяни, благаємо Господа, просимо сил та терпіння!
