З 24 лютого 2022 року звичайне життя кожного українця змінилося. Перевернулось воно і у родини Альони та Антона Букрей, які виготовляли у Бахмуті лампи з нашої солі. Як склалася доля їх унікального виробництва, ми запитали у Альони.
– Доброго дня! Пані Альона, це питання напевно вам ставив кожен, хто питав про вашу історію, але все ж таки. Коли і з чого ви починали?
– Починав мій чоловік Антон, ще 16 років тому. Була ідея продавати соляні лампи, він зробив сайт, щоб знайти перших клієнтів. Спочатку купували лампи на Артемсолі та реалізовували через сайт. Потім, коли з’явилося багато клієнтів, вирішили спробувати налагодити своє виробництво. Замовляли у Артемсолі блоки вагою 30 кг. Вони були рівно порізані, а ми надавали їм необхідну форму для світильника. Розробили свій дизайн. До 2022 року у нас було більше 250 видів форм та найменувань ламп та світильників. Основними клієнтами були власники соляних кімнат, магазини медтехніки, подарункові крамниці та аптеки.
– Чи змінилося життя після 24 лютого 2022 року?
– Авжеж, я впевнена, воно змінилось у кожного. Останній робочий день був 23 лютого, а вже наступного дня ніхто не працював. Виробництво зупинили, працівників довелося звільнити, сіль уже не закуповували. Я з дітьми виїхала з Бахмута на початку березня, а чоловік залишався з мамою і виїхав тільки в жовтні, коли стало вкрай небезпечно.
– Чи вдалося вивезти обладнання?
– Частково, вивезли тільки те, що невелике за розміром і що змогли загрузити в машину. Вдалося забрати станки для виготовлення та обробки дерев’яних підставок під лампи. Станки з обробки солі – великі та дуже важкі, змушені були їх залишити у Бахмуті. Напевно, там нічого вже не вціліло.
– Чи займаєтесь зараз вашою «соляною справою»?
– Так, принаймі намагаємось щось виготовляти. Нашої української солі зараз немає, Артемсіль зруйнована. Працюємо в Дніпрі, виготовляємо лампи з гімалайської солі, яку купуємо у Пакістані. Але це невеликі об’єми, вона дорожча. Замовлень стало меньше, це ж не товар першої необхідності. Того обладнання, яке вдалося евакуювати з Бахмута, поки вистачає – гімалайську сіль не треба додатково обробляти, блоки приходять вагою лише 1, 2 або 4 кілограми. Вона інакша на вигляд, ніж соледарська. Хто захоче, може подивитися або замовити лампи на нашому сайті www.saltlamp.net.ua . Кількість видів ламп та світильників з цієї солі стало в рази меньше, розміри і форми стали іншими.
– Зараз у вас є працівники на виробництві?
– Ту кількість замовлень, яка є зараз, встигаємо самі виготовляти, то нема потреби в інших працівниках.
– А як склалася доля ваших працівників з Бахмута?
– Ми іноді спілкуємося, всі евакуювалися з міста, дякуючи Богу, живі. Один з колишніх працівників захищає місто у лавах ЗСУ. Попри всі випробування з відновлення свого бізнесу на новому місці, родина не зупиняється, втілює у життя нові ідеї та веде соцмережі, щоб більше українців дізналися про таку унікальну та корисну продукцію.
Всі фото ще з бахмутського виробництва. З архіву родини
