Народився Геннадій Міщевський у Харкові: він був студентською дитиною молодих батьків, які після закінчення вишу вирішили повернутися на малу батьківщину матері – до Бахмута. Хлопчик пішов у школу №11, де закінчив освіту в класі фізико-математичного профілю.
«Гена — це учень, якого часто згадувала. Розумний, умів товаришувати. Один із квіточок мого букета «неслухняних хлопчиків», – каже про нього перша вчителька, Наталя Жирова, яка тепер теж мама загиблого Героя. — Як же так, Гено!»…
А тоді, після отримання атестату про здобуття повної середньої освіти, родина разом із Геннадієм переїхала до Києва, де він закінчив НАУ, але за фахом не працював. Різними тернистими шляхами пошуку себе він прийшов до ІТ-сфери, в якій працювали й батьки. Згодом став успішним ІТ-спеціалістом, записував професійні подкасти, де розповідав, зокрема, про важливі аспекти тестування.
«Геннадій був одним із помітних учасників QA-спільноти. Він писав про тестування, автоматизацію, співбесіди та розвиток QA-спеціалістів, – розповіли про нього колеги з платформи DOU. – Був автором двох статей і 17 топіків. Став переможцем першої Премії DOU у 2023 році в номінації «Найбільший внесок у розвиток спільноти DOU». Один із його найвідоміших топіків — «Тестування. Фундаментальна теорія» — мав понад 1,5 млн переглядів».
У 2015 році Геннадій одружився. З Тетяною він познайомився в інтернеті, де вона шукала когось, хто допоміг би їй вдосконалити англійську. Тут знадобилися знання Геннадія, які він здобув на спеціальних курсах, поки шукав себе. А потім, разом з англійською мовою, прийшла любов. У сім’ї виховувалися двоє дітей: хлопчик і дівчинка. Подружжя активно волонтерило, допомагаючи родинам, де є діти з інвалідністю.
З початку повномасштабного вторгнення почали системно допомагати: плели сітки, шили термобілизну, підтримували тих, хто постраждав від війни, а Геннадій збирав спочатку кошти, а потім сам складав дрони для армії. Про свій шлях від «просто донатити» до «піти воювати» він з гумором розповідав у різних інтерв’ю та подкастах.
«Я пам’ятаю, як Гена купив перший дроновий комплект, дивився, як інші це роблять. Потім ще і ще. Знайшов волонтерську організацію, де «облітували» безпілотники. Згодом і сам навчився «літати», – каже мама Наталя. – А як вирішив іти до війська добровольцем, нам сказав, що буде інженером, до передової і не наближатиметься. Син завжди мав свою точку зору, його було важко переконати, якщо вже щось надумав. Виявляється, усі, окрім нас із батьком, знали, чим він займався, а ми вірили, що він у безпеці».
Тож, у 2024 році Геннадій Міщевський добровільно вступив у ряди батальйону «Братство» до БПЛА-розрахунку, де був старшим у групі. Побратими кажуть, що на його рахунку тисячі доставок на бомберах для піхоти, сотні уражень окупантів та успішно виконаних бойових задач.
Загинув Геннадій Міщевський під Запоріжжям: в його автівку влучив ворожий безпілотник. Кілька годин військові лікарі намагалися врятувати Геннадія, але ураження виявилися смертельними.
Похований Герой на кладовищі Крюківщини на Київщині. У нього залишилися батьки, сестра, дружина та діти.
Єлизавета Гончарова.
