Народився в місті Бахмут. В 2010 році закінчив школу № 9, навчався в Бахмутському індустріальному коледжі, після закінчення якого в 2014 році став працювати на заводі з обробки кольорових металів (АЗОКМ). Олександр завжди хотів бути військовим, наполегливо займався спортом, особливо футболом.
В 2018 році пішов на строкову військову службу. Був в «учебці» в Чернігові, служив у Києві. Із квітня по серпень 2019 року брав участь в АТО під Попасною.
Із червня 2020 року продовжив службу вже за контрактом з надією після його закінчення поступити до військового училища. Служив у військовій частині, яка базувалася в Чугуєві Харківської області.
Там, на Харківщині, в складі військової частини А 0501, він і зустрів повномасштабну війну в лютому 2022 року, в перші страшні дні.
З рапорту командира батальйону підполковника С.О.Сафронова стало відомо, що близько 13-ї години 19 грудня 2022 року під час артобстрілу противником у населеному пункті Новоселівське Сватівського району Луганської області навідник 1-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 3-ї механізованої роти старший солдат О.В. Лисаков загинув, коли разом із дев’ятьма побратимами відбивав штурм противника.
29 грудня 2022 року похований на Краснопільському кладовищі в м. Дніпро.
21 лютого 2023 р. Указом Президента України Лисаков Олександр Васильович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.
Світлана Сикварова
