За результатами аналізу оперативних повідомлень територіальних органів Держпродспоживслужби за 5 місяців поточного року відмічається погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації щодо захворюваності на ботулізм.
Так станом на 01.06.2019 територіальними органами Держпродспоживслужби взято участь у розслідуванні 40 випадків захворювання на ботулізм, під час яких постраждало 46 осіб, із них 3 – померли, за аналогічний період 2018 року було розслідувано 27 випадків, під час яких постраждала 31 особа.
Особливе занепокоєння викликає збільшення кількості захворювань, які пов’язані із вживанням рибної продукції, зокрема промислового виробництва. З початку року серед всіх випадків ботулізму, участь у розслідуванні яких брали територіальні органи Держпродспоживслужби, 21 – пов’язаний із рибною продукцією, у тому числі 4 – ймовірно пов’язані із вживанням рибної продукції промислового виробництва.
Ботулізм – це токсикоінфекційне захворювання, що викликається потраплянням до організму людини отруйних продуктів життєдіяльності бактерій виду Clostridium botulinum. Ці мікроорганізми здатні виробляти найсильнішу у світі природну отруту – ботулотоксин, що вражає нервові закінчення, паралізуючи м’язи.
Перші історичні дані щодо ботулізму датуються кінцем XVIII століття, коли у Вюртемберзі (Німеччина) були описані специфічні прояви цієї хвороби у 13 жителів, шестеро з яких загинули. Всі випадки були пов’язані із споживанням кров’яної ковбаси, через що захворювання отримало свою назву – ботулізм (від лат. Botulus – ковбаса).
Для розвитку бактерій з роду Клостридій потрібні специфічні умови: необхідно, щоб у поживне білкове середовище (м’ясо, гриби чи риба) не потрапляв кисень, адже він пригнічує розвиток збудника. Clostridium botulinum присутні будь-де у ґрунті, дуже стійкі до нагрівання, витримують високі концентрації харчової солі та не руйнуються ферментами шлункового соку.
Найбільшу загрозу зараження несуть різноманітні види м’ясних, рибних та грибних консерв, ковбаси та в’ялене м’ясо чи риба через особливості технології їх приготування. На першому місці консерви з лісових грибів через те, що їх дуже важко добре промити від часток ґрунту, на другому – м’ясні консерви та в’ялена риба.
Найчастіше отруєння ботулотоксином відбувається через їжу, що заражена спорами чи вегетативними формами Clostridium botulinum. Рідше бактерії потрапляють до організму через рану, забруднену пилом чи землею.
Важливо! Продукти, які містять ботулотоксин, не змінюють своїх смакових властивостей та зовнішнього вигляду!
Перші клінічні прояви захворювання можуть з’явитися у проміжку від декількох годин до 2-4 діб після вживання у їжу інфікованого продукту. Зазвичай хвороба маніфестує нудотою, діареєю, блюванням та спазмами у животі. Одночасно з цим чи через невеликий проміжок часу виявляються симптоми ураження нервової системи: двоїння в очах, погіршення зору, сухість у роті, косоокість, головний біль та слабкість у м’язах. Згодом діарея змінюється закрепом та здуттям живота. При цьому температура тіла найчастіше залишається нормальною чи підвищується незначно.
Дуже важливо госпіталізувати хворого до лікарні вже при перших проявах через те, що специфічне лікування найбільш ефективне на початку захворювання. Слід відмітити, що при несвоєчасному зверненні гине від 30% до 65% хворих, тобто кожен другий чи третій пацієнт. Якщо ж терапія розпочата на початку захворювання, то летальність знижується до 10%.
Важливо! Імунітет після перенесеного ботулізму не виникає, що може призвести до повторного захворювання!
Профілактика ботулізму полягає у відмові від вживання консерв з ознаками бомбажу, для виробників рибної продукції в літній період рекомендується виробляти лише патрану рибу, а також слід уникати придбання консервованих грибів, сушеної чи копченої риби, домашньої ковбаси на стихійних ринках чи з рук.
