Історія бахмутської лікарні — це не лише про медицину. Це історія сили та нових можливостей. Це про професіоналізм, який не залежить від стін, і про людей, для яких «ми – Бахмут» – не гасло, а спосіб життя.
Саме з таких історій, ми впевнені, почнеться велика відбудова та відновлення Бахмута – не лише будівель і інфраструктури, а й довіри, гідності, надії.
Коли Бахмут палав і здригався від вибухів, коли його мешканці, рятуючись від війни, залишали свої домівки в чому були, колектив лікарні робив неможливе – евакуював дороговартісне обладнання.
-Перші рішення були болючими, – згадує Світлана Мельникова, генеральний директор комунального некомерційного підприємства «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування міста Бахмут». – Ми розуміли, що втрата технічної бази поставить хрест на багатьох роках нашої праці. А втрачати було що. Лікарня з майже двохсотлітньою історією, яка свого часу стала правонаступницею не тільки Артемівської центральної районної лікарні, а й вузлової залізничної, дитячої, міської №2, мала унікальне сучасне медичне обладнання. Евакуація стала можливою завдяки злагодженості дій з Бахмутською міською радою, рішучості Дмитра Олексійовича Реви, який організував транспорт і склади. Буквально під обстрілами нам вдалося врятувати обладнання на девʼяносто з половиною мільйонів гривень.
Вони знали – це обладнання рятує життя і його не можна залишити. Це був героїзм без зайвого пафосу і неймовірний ризик. Працюючи під ворожим вогнем, не думаючи про себе, вони не просто евакуювали речі – вони зберегли лікарню, її здатність надавати допомогу. Це обладнання вже працює на нових місцях, в Броварах та Дніпрі.
Побачити, як заносили та розташовували це обладнання в Броварах, можна за цим посиланням: https://www.youtube.com/shorts/5-AqsM0WNwY
Це був 2022 рік. Місця для релокації вибирали не випадково: враховували хоча б відносну безпеку і співробітників, і пацієнтів, кількість внутрішньо переміщених осіб з Бахмута, потребу в медичних послугах у приймаючих громадах. Таким чином у Броварах було створено Лікувально-діагностичний центр, у Дніпрі – Медичний центр. Орендували будівлі, власними силами виконували проєктування приміщень операційних блоків, медичних, службових кабінетів, вели і будівельні роботи, і встановлювали систему киснезабезпечення, вводили в експлуатацію спеціалізоване медичне обладнання. Кожен член колективу був задіяний — від внутрішнього оздоблення приміщень до запуску першого прийому.
Це була колосальна робота. Спільна справа ще більше обʼєднала бахмутських медиків і додала їм впевненості. Лікарня постала з попелу, відродилася, і почалася її новітня історія.
-Роботу на новому місці починали з неймовірними емоціями, – ділиться Світлана Леонідівна. – Коли ми побачили перших пацієнтів у нових стінах, коли запрацювали апарат УЗД або томограф, врятовані з-під обстрілів, прийшло усвідомлення: ми не просто вижили. Ми перемогли!
За 2024 рік у відродженій бахмутській лікарні було зафіксувано 184 475 відвідувань лікарів, з них понад 42 тисячі – від ВПО. Проліковано 2136 осіб у стаціонарі, проведено 2041 хірургічне втручання, з них 1324 в умовах стаціонару. Проведено 628 курсів хіміотерапії, 1274 виїзних флюорографічних обстеження, 24 виїзди з метою консультацій ВПО.
Фактично бахмутська лікарня зберегла свою багатопрофільність. Тут надають амбулаторну та стоматологічну допомогу, роблять діагностичній лабораторні дослідження. Проводяться планова хірургія, гінекологія, онкологічні втручання, зокрема й хіміотерапія. Запроваджено складні операції з ендопротезування суглобів, артроскопії, застосовуються малоінвазивні методи: гістероскопія, ФГДС, колоноскопія, цистоскопія. Працює лабораторія, є КТ, мамографія, рентген. Активно розвивається реабілітаційна медицина для військових, дітей, ВПО. Завдяки співпраці з НСЗУ забезпечуються безоплатні медичні послуги в рамках Програми медичних гарантій. Також за рішенням МОЗ розпочато експертне оцінювання повсякденного функціонування особи в рамках реформи МСЕК.
Нині у штаті лікарні 295 осіб, з них 80 лікарі, 79 – середній медперсонал. За цими цифрами – люди, які вимушені були залишити свої домівки, але не покинули професію. Лікарня також прийняла фахівців із Краматорська, Костянтинівки, Бердянська. Можна сказати, вона стала своєрідною точкою сили для медиків зі сходу України. Крім того, тут створили ще й реабілітаційний напрямок. Було сформовано мультидисциплінарні команди, до яких увійшли лікарі фізичної та медичної реабілітації, фізичні терапевти, психологи, логопед, асистенти, лікарі інших спеціальностей. Вони працюють з дітьми, дорослими, військовими. Це новий рівень – сучасна фізична і психоемоційна реабілітація.
– Без помочі ми б не впорались, – особливо підкреслює очільниця лікарні. – Броварська міська рада допомогла з орендою приміщення, з розширенням площ. У Дніпрі за підтримки міськради облаштовано прилеглу територію — зроблено асфальт, забезпечено зручність для пацієнтів. Допомагає й Броварська районна держадміністрація. Справжньою опорою став для нас Олексій Олександрович Рева – голова Бахмутської міської ВА, який підтримував нас у найважчі моменти і підтримує зараз. Саме завдяки його залученню ми працюємо на обладнанні експертного рівня, маємо можливість професійно зростати та гідно конкурувати з іншими медичними закладами. Окремо дякуємо всім нашим друзям, партнерам, колегам за надійне плече, за турботу і допомогу в складні для нас часи. Разом ми – сильні та непереможні!
— З якими почуттями ви дивитесь у майбутнє? – питаю у керівниці медзакладу.
— Я дивлюсь із вірою, – відповідає Світлана Леонідівна. – Ми зберегли головне – команду, дух, цінності. Ми вже довели, що здатні адаптуватися. А значить – зможемо повернутися. І коли це станеться – ми відбудуємо лікарню в Бахмуті, і вона стане ще кращою. Там знову відкриються всі наші відділення, і знову бахмутяни отримуватимуть допомогу вдома.
— Ви вірите в повернення?
— Ми всі віримо. Бо ми – не просто лікарня. Ми – Бахмут.
Приймаючі громади, зі свого боку, відкрили свої обійми для нових мешканців, зустрічаючи лікарів з теплом і вдячністю, визнаючи їхній професіоналізм та безцінний внесок у розвиток місцевої медицини. Ось декілька думок, якими поділилися з нами пацієнти Лікувально-діагностичний центру бахмутської лікарні-переселенки у Броварах.
—————–
Лікарі хороші, обладнання сучасне, ставлення до пацієнтів доброзичливе. Мені будуть оперувати коліно. Може, сьогодні й додому відпустять. Поки сидів у черзі, багато чув відгуків про бахмутських лікарів, люди задоволені. Їдуть звідусіль, тут навіть з Борисполя чоловіка бачив.
Олександр Сороколіт, 36 років. Бровари.
—————-
Однієї лікарні для Броварів та Броварського району було замало. Коли до нас переїхала бахмутська, стало набагато легше потрапити до лікаря. А лікарі тут – люди з великим серцем. Я мав операцію в іншій лікарні, тож є з чим порівняти. Сюди почав ходити на перев’язки та реабілітацію. Наблюдався у Максима Сергійовича Пушко А через деякий час прийшов з донькою, і він мене так радо зустрів, як давнього друга, розпитав про здоров’я та справи. Від усіх лікарів, і від Ірини Олексіївни Гезун, і від Тетяни Георгіївни Берестовської , тільки турботу та піклування відчував. Те, що бахмутяни обрали місцем релокації саме Бровари, – це велика удача для нашого міста. І вони вже стали частиною нашої, так би мовити, духовної родини.
Іван, мешканець Броварів.
—————–
Навіть перебувати в стінах лікарні приємно, бо вона нова: все симпатично, атмосферно, немає тих негарних обдертих совкових кабінетів.
Після первинної консультації з лікарем та обстеження на новітньому обладнанні я прийняв рішення оперуватися тут. І не пошкодував. Дуже багато тут різних «штучок», не знаю, як вони називаються, що допомагають відновитися.
Владислав Поліщук, 25 років, Бровари.
——————-
Вже майже три роки моя родина лікує всі болячки тільки тут. Вважаю цю лікарню стовідсотковим подарунком для Броварів. З її появою відкрилось друге дихання піклуватись про своє здоров’я та ходити до лікарів. У чоловіка високий цукор, він на обліку у ендокринолога. До стоматолога його треба було за руку тягнути, так боявся. А тепер до Віри Володимирівни Солей ходить сам, навіть із задоволенням. Всім своїм знайомим бахмутських спеціалістів радимо.
Віра Волошина, 40 років. Бровари.
——————–
Лікувалась у стоматолога. До інших лікарів, слава Богу, немає потреби звертатися. І Віра Володимирівна, і медсестра Ірина Віталіївна – високі професіонали і чуйні люди. На той час, коли я сюди вперше потрапила, а це було півтора роки тому, мій чоловік воював в Бахмуті. Якось розговорилися з лікарем, я про це розказала. І коли в лікарні відкрили програму стоматологічної допомоги для військових, вона сама мені зателефонувала, запросила. Тепер і чоловік тут лікується.
Світлана Карпенко, 44 роки. Бровари.
——————-
Як тільки переїхала в Бровари, одразу прийшла сюди, бо ще по Бахмуту знала, який тут може бути рівень допомоги та сервіс. Ходила до травматолога, алерголога, терапевта, на масаж – реабілітація тут дуже гарна. І особливо мені приємно, що в Броварах люди більше дізнаються про нас, бахмутян, співчувають нам і цінують тих спеціалістів, що волею долі опинилися в їхньому місті.
Вероніка Очеретько, бахмутянка-переселенка, 21 рік.
————————-
Матеріал підготувала Світлана Овчаренко.
