Ринок землі в Україні. Треба зазначити, що більше половини сільськогосподарських земель було продано протягом перших 8 місяців після відкриття ринку землі. Надалі кількість угод різко зменшилася. Протягом останніх трьох місяців зафіксовано падіння кількості як за кількістю угод, так і площею проданих угідь. Про це повідомляє платформа відкритих даних Опендатабот.
Загалом за весь період відкритого ринку землі було відчужено 448 тисяч га
З них більше половини було продано протягом перших 8 місяців, до початку повномасштабного вторгнення. Певне пожвавлення на ринку було з лютого 2023 року. Проте влітку зафіксовано падіння кількості як за кількістю угод, так і площею проданих угідь.
Переважно землі в Україні змінюють власника внаслідок наслідування
За останні два роки станом на середину вересня 2023 року найбільша кількість земельних угідь була передана у спадок — 828 тисяч га. Для порівняння, за цей же час за договорами купівлі-продажу було продано лише 365 тисяч га. Середня площа угоди купівлі-продажу становить 2,20 гектара. Середня ціна операції складає 39-45 тис. грн.
Є ще одна проблема. І зветься вона – Законопроект №9627. Справа в тому, що проект закону №9627, що має на меті спростити процедуру зміни цільового призначення земельних ділянок. А це ризик того, що контроль над процесами взагалі буде втрачено, через наявність правових колізій і відсутність дієвих обмежень. Про це пише Ярослава Борка, юрист ЮК «ВОЛХВ», у статті «Від спрощення до неконтрольованої забудови один крок».
Основним, але не єдиним недоліком законопроєкту є невідповідність його положень нормам чинного Земельного кодексу, стверджує Дзеркало неділі. Наприклад, законопроєкт не враховує приписів статті 23 ЗКУ, у якій визначається пріоритетність земель сільськогосподарського призначення порівняно з іншими категоріями земель.
Також колізія у законопроекті №9627 виникає і з частиною третьою статті 23 ЗКУ, яка передбачає необхідність надавати інші категорії земель, відмінних від земель сільськогосподарського призначення, для будівництва промислових підприємств, об’єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж, магістральних трубопроводів тощо. З огляду на вищевикладене можна зробити висновок, що неврахування відповідних норм земельного законодавства може призвести до втрати пріоритетних земель сільськогосподарського призначення. А це, як ви вже здогадалися, втрата фермами та невеличкими господарствами орних угідь та пасовищ, а нами – споживачами, покупцями – якісної продукції.
А ще у проекті не визначені будь-які обмеження щодо розміру земельних ділянок, віднесених до категорій земель, щодо яких допускається зміна їхнього цільового призначення. Особливого значення ці ризики набувають на територіях навколо великих міст, ситуація із забудовою яких і так є критичною на сьогодні.
Нагадаємо, що у випадку прийняття закону, спрощена процедура діятиме протягом дії правового режиму воєнного стану та п’яти років з дня його припинення.
