Завдяки Благодійній Організації «Благодійний фонд «Україна ЦЕ ТИ» мешканцям Бахмутської громади доставлено гуманітарну допомогу — продуктові набори.
Щиро дякуємо партнерам за дієву співпрацю та небайдужість.
Такі ініціативи доводять: єдність і взаємопідтримка залишаються нашою спільною силою.
Разом тримаємося і будуємо майбутнє, сповнене добра.
Гостинність, що об’єднує
…Марина Каменщик чекає на гостей. Зовсім скоро відчиняться двері й до хати почнуть збиратися бахмутяни. Багато хто прийде з Подільську, де всі вони зараз мешкають. З Одеси привезуть гуманітарну допомогу. І буде нагода тепло зустрітися землякам, які в невеликому Подільську знову відчують себе членами великої громади Бахмуту.
Марину знають як щиру й гостинну господиню, в її домі завжди приємно зустрічатися, обніматися, посміхатися один одному, дивитися в очі, питати «Як справи?», чаювати разом. Таких зустрічей зараз небагато…
Марина втратила чоловіка на фронті, минулого року він загинув на Донеччині. Зараз вона мешкає разом із батьком і сином Артемом в Подільську. Артему 23 роки, й він прикутий до крісла, бо хворий на ДЦП. Коли до них приїжджають з осередку «З Бахмутом у серці. Одеса» роздати допомогу, дім наповнюється майже святковим клопотом.
– Я запропонувала збиратися в нашому домі. Кухня велика, міста вистачає всім, – каже Марина Каменщик. – Дуже захотілося спілкування, розради. Гуманітарна допомога для нас важлива. Але не менш важливо бачити земляків, які вже стали рідними. І Артему приємно, бо всі, хто приходить, обов’язково спілкуються і з ним. Тут, у Подільську, хлопцю майже нема куди виїжджати – місцевість не дуже пристосована для візочників.
В Подільську знайшли прихисток десять бахмутських сімей. Коли збираються на такі імпровізовані зустрічі з представниками бахмутського осередку, подовгу не відпускають гостей, розпитують про всі новини громади. Марині залишають гуманітарну допомогу для тих, хто не зміг прийти одразу. І до хлібосольної господині, яка пригощає кожного гостя, ще до кінця доби стікаються земляки…
До земляків – за двісті кілометрів
Відповідальний за роботу осередку підтримки бахмутян «З Бахмутом у серці. Одеса» Роман Гапєєв розповідає, як нещодавно їздили з колегою по Одеській області й за її межі, до Уманського району, передавали допомогу родинам бахмутян.
До Одеси збираються на видачу допомоги земляки з прилеглих сіл, а у віддалені населені пункти Одещини її доставляють представники осередку. Перед весною впродовж кількох днів здійснили великі подорожі – до Балти за 200 кілометрів через Подільськ і Куяльник, а потім в Хлібодарськ і Чорноморськ.
-Ці поїздки завжди особливі. Там на нас завжди чекають надзвичайно теплі зустрічі, – ділиться Роман.
У Балті, наприклад, проживають 20 сімей бахмутян. Переїхали сюди, аби бути ближче до рідних. Україна велика. У важку годину куди їхати? Звичайно, поближче до своїх, що вже мешкали в Балті. Тут ходять у гості й допомагають один одному. Взагалі-то більшість переселенців саме так і обирали місце тимчасового проживання – щоби бути ближче один до одного й гуртуватись разом.
Гуртування, спорт і сакури
В Одесі бахмутяни й гуртуються, й намагаються інтегруватися в місцеву громаду. У великому парку Перемоги на Малому Фонтані осередок «З Бахмутом у серці. Одеса» проводить спортивні суботи. Збираються родини й для вправ з фізичної культури, що допомагає підтримати здоровий спосіб життя, і для живого спілкування, що сприяє психологічному розвантаженню. Місцеві відпочиваючі також долучаються до спорту з бахмутянами.
У квітні наші земляки на запрошення районної адміністрації і разом з місцевими взяли участь у висадці сакур на одеській Трасі здоров’я і схилах центрального пляжу Ланжерон. У міській раді Одеси запевнили, що й надалі будуть проводити спільні акції для містян і ВПО з Бахмуту, Маріуполя, Луганська, Херсону, Нової Каховки.
З серпня 2024 року міжнародний благодійний фонд «Українська душа» прихистив бахмутський осередок, запросивши до себе у «Гостинну хату». Тут працювати зручно: є й склад, і навантажувач, тепер процес розгрузки гумдопомоги механізований, і до того ж сам відповідальний за роботу осередку освоїв навички роботи на спецтехніці.
До речі, діючі у місті осередки підтримки з різних українських прифронтових громад тісно співпрацюють, проводять разом культурні й розважальні заходи, охоче відгукуються на запрошення Одеської громади відвідати спектаклі й концерти. Так, кожної суботи бахмутяни й інші внутрішньо переміщені особи відвідують благодійні концерти на стадіоні «Чорноморець». А коли в Одесі відзначався День міста Бахмут, серед гостей свята також були й луганчани, маріупольці, херсонці.
Тут ви можете подивитись, як відзначали головне бахмутське свято в Одесі: https://www.youtube.com/watch?v=m-FjFI4ohp0&t=52s
Усе це – не просто розваги. Це терапія, яка лікує втому, розпач і самотність.
Активно триває робота безпосередньо в освітньому осередку бахмутян в Одесі. У міській бібліотеці діти збираються на майстер-класи. І напередодні Світлого Христового Воскресіння багато попрацювали з писанкарства, аби оформити святкове Великоднє дерево.
П’ять годин подяки
В Умані й Уманському районі зараз проживають 98 бахмутських родин. Осередку підтримки бахмутян в місті немає, тому з грудня 2024 року до Умані та Уманського району виїждають представники осередку «З Бахмутом у серці. Одеса» й зустрічається з земляками на території місцевого храму.
Коли випадає нагода усім разом зустрітися для отримання гуманітарного вантажу, це стає справжнім святом! Люди бачать один одного, спілкуються, згадують рідні домівки.
П’ять годин займає зворотний шлях з Умані до Одеси – і увесь цей час представники осередку отримують слова вдячності на телефон і в месенджери – вдячності Бахмутській МВА за підтримку, за подарунки, а також за свіжий номер газети «Вперед» – маленьку частинку дому.
Це все дозволяє відчувати себе причетним до єдиної громади. Люди не забувають, що всі вони – бахмутяни, і допомагають один одному. Мабуть, у цьому головний сенс таких поїздок.
Проблеми не зникають, але..
Проблеми у багатьох підопічних осередку залишилися ті самі, що були й раніше, – матеріальні негаразди та хвороби. Звісно, понад усе хвилюють кожного невирішені питання з житлом.
Важко перемогти психологічні наслідки втрати рідних, дому, роботи. Тому в осередку консультують психолог, фахівці з працевлаштування та інші спеціалісти соціальних служб.
Гуртом – сила, поодинці – біль
І ще одна історія. Олена Савченко – пенсіонерка з Бахмуту – опинилася в Одесі разом з чоловіком Віктором, з яким прожила майже 46 років. Спочатку мешкали безоплатно в благодійному хостелі, потім зняли кімнату в комунальній квартирі. На інше двох пенсій і виплат для ВПО не вистачало.
Місяць тому чоловік Олени Олексіївни пішов з життя після четвертого інсульту. Для жінки це стало неочікуваним ударом, адже Віктор Васильович, здавалося, пішов на поправку. Упоратися з горем допомогли знайомі – теж переселенці з Лиману, Нікополя, Краматорська. Пані Олена сумує за чоловіком, згадує, як щасливо жили в Бахмуті. «Навіть хліб і пасочки в рідному місті були смачнішими», – каже вона. Але в жінки є настрій жити далі, хоче відвідати онуку, яка живе на Івано-Франківщині, збирається брати участь у різноманітних заходах осередку, на яких через хворобу чоловіка раніше не бувала.
Так на зустрічах із земляками обговорюються нагальні питання громади й знаходяться вирішення проблем, резюмують в одеському осередку. Люди бачать один одного, чують один одного, допомагають один одному, намагаються не тільки перебороти біль втрат, а й зберегти позитив, спрагу до життя, відчуття єдиної громади. І, може, заразитися оптимізмом від оточуючих. Бо тільки разом ми сильні. Тільки разом – ми громада. З Бахмутом у серці.
Тут ви можете дізнатися адреси центрів та осередків підтримки бахмутян, найближчих до того місця, де ви зараз перебуваєте: https://www.facebook.com/rada.bakhmut/posts/pfbid02w1FmmYbZzqGUEUE45WG7T38c591SBhTnTCeSBuzMejqy7nEXQuoMLVwapWodgUXzl
Надія Панкратова.
Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.
