Народився та вчився Роман Стецюра у Бахмуті, закінчив НВК № 11. Вищу освіту здобув перебуваючи у війську – отримав диплом менеджера у Краматорському економіко-гуманітарному інституті.
Працював Роман на заводі шампанських вин водієм електрокара, потім торговельним представником. До лав ЗСУ пішов у 2016 році, з січня 2017 року служив у 54-й окремій механізованій бригаді імені гетьмана Івана Мазепи.
-Він завжди був позитивно налаштований – йому подобався колектив, був задоволений роботою, яку виконував. Хіба що дуже хотів бути ближче до сім’ї, до доньки, а це не завжди виходило, – згадує батько Романа Стецюри Сергій.
Повномасштабне вторгнення Роман зустрів на Курахівському напрямку. Бригада захищала Мар’їнку. Навіть тоді він заспокоював батьків, що, мовляв, у нього дуже безпечне місце служби – тилове забезпечення. Але насправді Роману доводилося возити їжу, воду, дрова, боєприпаси, паливо – прямо на передову.
Саме під час такого конвою в районі села Никифорівка в його бензовоз із паливом влучив дрон – здійнялася пожежа. Роман загинув. Через три місяці рідні отримали підтвердження через аналіз ДНК. Поховали Романа Стецюру на Берковецькому цвинтарі в Києві. Має дві почесні нагороди – «Хрест 54 ОМБР» та «За службу державі», документи про ще три, на жаль, згоріли під час загибелі Романа.
У Романа залишилися батьки, дружина і донька.
Єлизавета Гончарова
