-Ще одна сумна річниця. Пішов четвертий рік цієї жорстокої війни, – ледь стримуючи сльози, розмірковує моя співрозмовниця бахмутянка Олена Стецюра. – Поступово люди віддаляються один від одного. Якби не наші пісні, не знала б за що у цьому житті й триматися. А так нас памʼятають, запрошують, зустрічаємось, підтримуємо одна одну. І по телефону співаємо, і наші голосові повідомлення – це пісні.
Все життя з ним повʼязане
Свого часу тут побував майже кожен бахмутянин
Пані Олена – учасниця співочого гурту «Бахмутчанка». Газета «Вперед» розказувала про цих неймовірних жінок-ентузіасток.
Ансамбль козацький. Опікується ним Крайовий отаман козацтва Бахмутського краю Олександр Галушка. Художній керівник – Ірина Говжеєва.
Зараз «Бахмутчанки» розкидані всією Україною: Харків та Харківська область, Полтава, Київ, Дніпро, Хмельницька область. Останнім часом перед виступами вони з’їзжалися для репетицій в однокімнатну киівську квартиру, яку орендувала одна із учасниць ансамблю, спали, бувало, і на підлозі… Пенсії невелички – тільки одна із співуній має більше трьох тисяч. А для того, щоб, наприклад, поїхати в Київ та виступити на святкуванні Дня міста перед бахмутянами, навіть кредит у банку брали.
-Все частіше згадую Бахмутський Центр культури та дозвілля імені Євгена Мартинова, де проходили наші репетиції, – журиться моя співрозмовниця. – Все життя з ним повʼязане. Перший раз туди потрапила, коли мені пʼять рочків було. Тітка працювала вчителькою, повела вона своїх учнів на виставу і мене з собою взяла. Так мене вразило те, що на сцені відбувалося, наче у справжній казці побувала. На все життя запамʼятала. Потім на танцювальний гурток ходила – у прекрасну дзеркальну залу. Одного разу прийшов туди парубок. Він служив у нашій військовій частині. Мабуть, дома бальними танцями займався, попросився потанцювати. Памʼятаю, як вчив нас вальсу…
У Бахмуті ще до війни у тому ж самому Центрі культури співала Олена Костянтинівна вже у хорі ветеранів, а потім і в «Бахмутчанчі».
Старший науковий співробітник Бахмутського краєзнавчого музею Григорій Соколовський колись сказав, що будівля міського Центру культури та дозвілля імені Євгена Мартинова є єдиною у своєму роді спорудою Бахмута, всередині якої у різні періоди побували практично всі жителі нашого міста. І у кожного є свої теплі спогади, повʼязані з цим Храмом культури. Чим цей заклад живе сьогодні? Про це наша розповідь.
Розрадять та зігріють
Взагалі-то культура має неймовірну силу, вона завжди була і залишається тим чинником, який здатний об’єднувати громади, надавати сили та надихати навіть у найскладніші часи. Саме працівники культури завжди несуть у наші серця пісню, яка розрадить та зігріє.
Творчий колектив працює з натхненням
-Сьогодні ми працюємо в Дніпрі, – повідомила нам керівниця Бахмутського міського центру культури та дозвілля імені Євгена Мартинова Наталя Бітюкова. – Намагаємося попри всі виклики тримати зв’язок з бахмутянами. Організовуємо майстер-класи з хореографії, декоративно-прикладного мистецтва, проводимо розважально-пізнавальні програми, патріотично-виховні години, а також беремо участь у міських, обласних та всеукраїнських конкурсах та акціях. На базі осередку підтримки бахмутян “З Бахмутом у серці” активно розвиваємо Культурний простір, створюючи можливості для відпочинку, емоційної підтримки та творчого розвитку всіх бажаючих. Зараз навіть термін такий є – мистецька терапія.
Особлива увага – малечі. Бо творчість дає їм змогу виражати думки й емоції так, як вони, можливо, ще не можуть передати їх словами. Це також форма психотерапії, що допомагає дітям впоратися зі стресом і тривогою.
Після акторських етюдів ще й солодкі подарунки
Бахмутянка Лілія Віцько, мама маленької Карини, цілком із цим згодна.
– Заняття для наших діток завжди проходять цікаво, пізнавально та корисно, – ділиться вона враженнями. – Малеча із задоволенням приходить на хореографію, вивчають красиві рухи, запам’ятовують танці. А майстер-класи – то завжди сміх та радість. Вони малюють, роблять аплікації та патріотичні поробки для наших військових. Тут у дітлахів жодного дня не буває без гарного настрою.
Наталя Бітюкова запрошує бахмутян долучатися до майстер-класів та занять з хореографії у місті Дніпро за адресами: вулиця Єфремова,9 – на базі Дніпропетровської обласної бібліотеки для дітей; провулок Пихтовий,5 – на базі ГО «Світло культури»; вул. Макарова,1Б – Центр підтримки бахмутян «З Бахмутом у серці»; селище Хотів Київської області на базі ГО «Центр Руки Допомоги».
Над організацією всіх подій та творчих ініціатив працює чудова, творча та відповідальна команда Бахмутського міського Центру культури та дозвілля.
Культура обʼєднує громади
-Свій тимчасовий прихисток ми з родиною знайшли у селищі Хотів Київської області, – розповідає завідувачка відділу культурно – освітньої роботи та організації дозвілля Анастасія Акатова. – Я завжди була людиною творчою, і тут не змогла всидіти без діла.
“Емоції, які крутяться навколо нас”. За круглим столом у Хотові.
Треба сказати, що завдяки низці ініціатив громадської організації «Центр Руки Допомоги» за підтримки Бахмутського міського центру культури та дозвілля імені Євгена Мартинова селище Хортів стало одним із місць культурної інтеграції бахмутян. Тепер тут проводяться майстер-класи з хореографії та акторської майстерності для дітей, патріотичні вечори, інші заходи не тільки для переселенців, а й для місцевих мешканців. І це реальні кроки до обʼєднання громад.
– Під час таких зустрічей звучать історії про надію, витривалість та мужність, – пояснює пані Анастасія. – Культура реально має здатність обʼєднувати людей. Ми відчуваємо, що стаємо ближчими один до одного, незалежно від того, хто звідки приїхав чи які труднощі пережив. Якщо говорити про ставлення місцевих до нас, то воно здебільшого позитивне та доброзичливе.
-Бахмутяни, які переїхали до нас через війну, мають цікаві культурні традиції, які можуть стати цінним надбанням і для нашої громади, – ділиться своїми думками мешканка селища Хотів пані Ніна . – Важливо бачити не лише статус ВПО, а й культурний потенціал цих людей. І важливо бути відкритими до нових знань і людей, особливо коли вони приносять позитивні зміни. ВПО з Бахмута дійсно мають що дати, і ми можемо багато чому навчитися від них.
Крім селища Хотів, Анастасія Акатова щедро ділиться своїм талантом з бахмутянами, що мешкають в інших містах України. Як, наприклад, нещодавній тиждень майстер-класів у місті Славутич, куди майстриня потрапила на запрошення іще однієї бахмутянки, керівниці шоу-балету “Ліцей” Інни Бережної. Були хореографія, акторська майстерність і навіть психологія.
– Майстер-клас з акторської майстерності став частинкою майбутньої постановки номера, який можна буде побачити зовсім скоро. – ділиться планами пані Анастасія.
Діти отримують безліч емоцій у бахмутський “Творчій майстерні”
Онлайн не дуже потанцюєш
Керівник зразкового аматорського колективу «Аллегро» Володимир Ковшов проводить майстер-класи з латиноамериканських танців для дорослих та дітей у Дніпрі.
Майстер-клас з латиноамериканських танців для дорослих у Дніпрі
-Велика проблема з місцем для зайнять, – це перше, про що сказав пан Володимир під час нашої розмови. – Одне діло, коли у тебе є таке чудове приміщення, яким був наш Центр культури, де ми мали ідеальні умови, куди люди із задоволенням йшли на концерти, і зовсім інше зараз, коли ти не маєш своєї бази, коли постійно шукаєш тимчасові прихистки для своїх підопічних.
Майстер-клас від Анастасії Акатової у Славутичі
З болем у голосі розказує пан Володимир про вихованців свого колективу, які розʼїхалися світом:
-Ми втратили своїх дітей. Вони розійшлися по тих колективах, що є в містах їх тимчасового перебування. Спочатку намагалися займатися онлайн. Але якщо вчитися в школі онлайн хоч якось-то можна, то танцювати онлайн, погодьтеся, навіть звучить дивно.
Діти танцюють з особливим задоволення
Вихованці «Аллегро» і зараз займають призові міста на змаганнях різних рівнів, але тепер вони представляють хто Дніпро, а хто Київ…
А в бахмутському колективі танцюють не тільки бахмутяни, а й мешканці Дніпра, Волновахи, Донецька. Наймолодшій учасниці, за словами тренера, пʼять років, а найстаршій біля пʼятидесяти.
З’явилася ще одна добра традиція. В кінці січня у місті Дніпро подружжя Світлани та Володимира Ковшових організовують та проводять фестиваль зі спортивних танців.
Цей рік не був виключенням. 25 січня у готельно-ресторанному комплексі «Хутір» пройшов Всеукраїнський відкритий фестиваль танцю «DNIPRO WINTER BALL».
На паркет вийшли понад 320 учасників з різних куточків України: Київ, Харків, Нікополь, Дніпро, Мирноград, Полтава, Запоріжжя, Кривий Ріг, Самар, Лозова, Кам`янське та багато інших, щоб продемонструвати вражаючий порив емоцій, пристрасть та дивовижну романтику.
…У 2014 році Володимир Ковшов переїхав із окупованого Донецька в український Бахмут. У 2022-му вимушений був покинути палаючу Фортецю. Тепер він мешканець Дніпра. Але коли на змаганнях зі спортивних танців його оголошують як суддю, це звучить так: «Володимир Ковшов. Бахмут».
-Бахмут є, Бахмут продовжує жити, – говорить тренер. – Хай навіть в такій якості.
Всеукраїнський відкритий фестиваль танцю “DNIPRO WINTER BALL”
Мистецтво не має кордонів
А от студія молодіжної творчості “Браво” працює і в онлайн-форматі.
Це дає можливість молодим талантам розвиватися незалежно від місця перебування, впевнена його керівниця Ірина Денисенко.
Дмитро Широков, наприклад, мешкає зараз у Німеччині, але заняття в студії не полишає. Бо для нього «Браво» – це нові позитивні емоції, творчі задуми та підтримка своїх.
-У певний період життя цей колектив став моїм другим домом, – ділиться сокровенним Дмитро. – І навіть зараз, незважаючи на складну ситуацію в нашій країні, «Браво» залишається джерелом позитиву. Можливо, ми й обмежені у фізичних зустрічах, але колектив – це не лише про зустрічі, це перш за все про людей, які в ньому перебувають, людей, що об’єднані спільною метою, людей творчих, ініціативних та дружніх.
Згодна зі своїм товаришем і Вікторія Балабас. Дівчина мешкає у Дніпропетровській області і неймовірно рада, що має змогу навчатися і дізнаватися щось цікаве онлайн разом зі своїм дружнім колективом. А зустрічі «наживо» – то взагалі щастя. «Хоч і невеликою кількістю, але ми допомагали проводити квест і 8 Березня», – з гордістю повідомляє нам бахмутянка.
Приходьте, спілкуйтесь, відпочивайте!
Мистецтво не має кордонів, воно єднає, надихає та дарує надію. Саме тому Бахмутський міський центр культури та дозвілля залишається важливим осередком творчості та згуртованості для всіх, хто прагне зберегти культурну спадщину та примножити її в нових непростих умовах.
Зараз його творчій колектив готує свято для земляків «День жінки та весни», яке пройде у Центральній дитячій бібліотеці міста Дніпро. Як розказала нам головний режисер Олена Столярчук, повним ходом записуються відео-звернення дітей, готуються хореографічні та інші творчі номери, на майстер-класах виготовляються квіти, що будуть символізувати бахмутських жінок, красивих, як мальви, гордих, як троянди, сонячних, як кульбабки…
Слідкуйте за анонсами у телеграм-каналах Центрів підтримки бахмутян у різних містах України та приходьте на свята та зустрічі, що там проходять. Бо такі культурні ініціативи – це не просто заходи, а реальні кроки до соціального згуртування громади, зміцнення нашої єдності та підтримки тих, хто зараз потребує допомоги. Не втрачайте нагоди зустрітися, поспілкуватися і трохи відпочити.
Світлана Овчаренко.
Фото надані Бахмутським міським центром культури та дозвілля імені Євгена Мартинова ті з відкритих джерел.
