1 жовтня — День Захисників і Захисниць України. Це наш головний день вдячності. День, коли ми низько кланяємося тим, хто ризикує всім заради нашого з вами миру, спокою та, звісно, цілісності України.
У місті Вишневе на Київщині молодь Бахмутської громади разом із представниками Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради вітали наших Захисників.
На вулицях Вишневого дівчата передавали «бахмутські обійми» та дарували сувеніри з написом «Фортеця Бахмут».
Кожна зустріч була щирою, як розмова з найкращим другом.
Особливо вразила розповідь Миколи Осики з позивним «Білий». Він народився на Поділлі, виріс у Вишневому. З повномасштабним вторгненням Микола добровільно мобілізувався до лав ЗСУ, спочатку захищав Київщину у складі піхоти першої лінії оборони. А з 1 січня 2023 року його дорога пролягла до Бахмута. «Білий» зізнався, що місяць у «бахмутському пеклі» він пам’ятатиме завжди. Розповідав, як жили з побратимами в домі на вулиці Леваневського, а позиції тримали в Кліщіївці. Згадував про наше «місто троянд» та про тих небагатьох, хто лишався на базарчику і допомагав військовим.
Бахмут його не відпустив безслідно: контузії, тяжкі поранення. А мобільний телефон буквально врятував йому руку, взявши на себе осколок. Пізніше були поранення й під Куп’янськом. Зараз він демобілізований за станом здоров’я. Микола продемонстрував годинник, подарований Залужним, з гравіюванням «Білий». «Це мій спогад про Бахмут», — сказав він.
На згадку молодь подарувала йому футболку «Фортеця Бахмут» та чай з троянд, як символ нашого квітучого міста, яке ми обов’язково відбудуємо.
Поспілкувалися й з Артуром з позивним «Продюсер». Чоловік відмовився від броні та пішов на фронт у перший день війни. Він розповів, що приїхав у Бахмут, коли там вже не було нічого цілого. Артур подякував за підтримку і пообіцяв, що сувенір «Фортеця Бахмут» носитиме на ключах, доки бахмутяни не повернуться додому. До Перемоги!
Окрема подяка — військовому медику Андрію. Він працює у військовому зоотрепавтично-реабілітаційному центрі «Маю честь». Андрій розповів про те, як вони відновлюють захисників, і навіть запросив бахмутську молодь до Переяслава на гостини. Це було так по-рідному!
Усі ці зустрічі довели одне: душа Бахмута жива і вона дихає в ритмі із серцями наших Героїв.
Це єднання, взаємна підтримка, зіткана зі сліз, сміху та обіймів туги за домом, перетворює нас на одну незламну Фортецю.
Фото та інформація Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради.
