Бахмутяни продовжують обговорювати «Сталеву Мрію Бахмута»
Бахмутяни продовжують обговорювати проєкт «Сталева Мрія Бахмут» по реконструкції мікрорайону Ювілейний.
Мова на таких зустрічах начальника Бахмутської МВА Олексія Реви з громадою йде не тільки про цей проєкт, а взагалі про пріоритети відбудови міста після деокупації. Перебуваючи у вимушеному вигнанні, невизначеності та відчаї, люди зараз мають купу проблем і запитань, на які не можуть знайти відповіді. Такі зустрічі – це ще й нагода озвучити та обговорити їх.
Нагадаємо, що концепція «Сталевої мрії» містить готові рішення для будівництва житла та соціальної інфраструктури з використанням сталевих конструкцій, що допоможе побудувати новий сучасний квартал у звільненому Бахмуті. Розроблений він безкоштовно проєктним офісом ТОВ «Метінвест – СМЦ» і містить у собі універсальну концепцію післявоєнної відбудови кварталу у межах вулиць Чайковського-Захисників України-Декабристів-Ювілейна (до межі селища Хромове). Створений він за таким принципом, щоб мешканець мікрорайону за 15 хвилин пішої ходи міг отримати доступ до всіх необхідних йому послуг: освіти, медицини, розваг, відпочинку тощо.
Міська влада ввжає, що попри те, що війна триває, про відбудову слід говорити вже зараз. Учасники зустрічей здебільшого погоджуються з цим і висловлюють бажання приймати участь у плануванні майбутнього Бахмута.
Вперше цей проєкт було презентовано бахмутянам у Києві, потім були зустрічі у Дніпрі та громадах Дніпропетровської області, у Кропивницькому, а 23 квітня «Сталеву мрію» обговорювали наші земляки у Вінниці. На зустріч приїхали і представники бахмутських служб та управлінь: ЦНАПу, БТІ, медичні працівники, нотаріус. Люди мали можливість почути відповіді на хвилюючі їх зараз питання, як то кажуть, із перших вуст.
Щоб до планування відбудови міста могли доєднатися якомога більше бахмутян, такі діалоги з громадою триватимуть і в інших містах України, де зараз мешкає найбільша кількість наших земляків.
Це опитування газета «Вперед» провела після чергової презентації універсальної концепції післявоєнної відбудови кварталу.
Ось якими думками поділилися наші земляки.
Наталя, жителька дома, що по вулиці Миру: «Сподобалася ідея міста 15 хвилин»
– Я спеціально приїхала до Києва, щоб побачитися з земляками та відвідати презентацію. Зайшовши до зали, розплакалася. До мене поспішали з обіймами знайомі, колишні колеги та сусіди. Цього моменту я чекала з початку війни. Мені так не вистачає рідних людей, своїх, найщиріших…
І хоча я мешканка центральної частини міста, було дуже цікаво подивитися, що для нас приготував проєктний офіс «Метінвест – СМЦ».
Сподобалася ідея щодо міста 15 хвилин. Тобто за цей час можна буде дістатися пішки до будь-якої точки кварталу. Я маю сина, тому дуже хочу, щоб він здобув освіту у нашому Бахмуті. Те, що у новому кварталі буде розміщено вищий навчальний заклад з сучасним гуртожитком, для батьків важливо.
Головне, щоб всі мрії здійснилися!
Вікторія Іванівна, мешканка власного будинку: «Головне – дожити до великого повернення додому»
– На презентацію зареєструвалася відразу, як прочитала оголошення. Це найцікавіша подія за останній рік.
Моя хата згоріла. Побудувати щось самотужки я не зможу. Всі мої збереження вичерпані, бо орендувати квартиру у Києві задоволення не з дешевих. Проте саме у столиці я чомусь відчуваю себе захищеною.
Проєкт мені реально сподобався тим, що будинки планується зводити невеликі, що надасть кварталу домашнього затишку. До вподоби модульні дитячі садки. Я ж бабуся трьох онуків, піклуюся про їх виховання. Раніше ковід не давав дітям вільно дихати, тепер війна…
Головне – дожити до того дня, коли почнеться велике повернення додому.
Людмила, педагог: «Буде наш Рева, то буде й Бахмут!»
– Скажу вам від душі: мені не стільки потрібно було почути про «Сталеву Мрію Бахмута», бо я вважаю, що потрібно спочатку закінчити війну, а потім щось обговорювати, як хотілося побачити нашого сталевого Олексія Олександровича Реву. Буде наш Рева, то буде й Бахмут!
Мені відомо, що капітан нашого корабля до останнього працював у Бахмуті, тримався зі своєю командою. Зараз Олексій Олександрович саме там, де ми, його земляки. Коли він увійшов до зали, я відчула, що ми знову разом, знову вдома…
Щодо концепції післявоєнної відбудови кварталу, то мені сподобалося, що в ньому буде Алея героїв. За наш Бахмут віддали життя багато військових та цивільних. Треба пам’ятати кожного.
Віктор,73 роки, тимчасово мешкає у Києві:
– Коли дізнався, що є нагода зустріти земляків у Києві, щоб обговорити проєкт майбутньої забудови міста, разом із сім’єю приїхав на презентацію. В душі кожного з нас ще живе велике бажання повернутися до рідного Бахмуту.
Подивилися кіно про мирний Бахмут, потім побачили масштаб руйнування. Стало дуже боляче… Невже ніхто більше не зможе прогулятися парком, помолитися у храмі, познайомитися на Топталівці? Щасливе минуле стало лише сном…
Мені дуже хочеться нічого не міняти у нашому місті. Хай воно буде таким, яким було раніше! Ну, а якщо є інша концепція відновлення пораненого Бахмута, то головне повернути додому бахмутян. Разом все відбудуємо.
«Сталева Мрія Бахмут» – непогана ідея. Я зосередив увагу на укриттях. Пообіцяли, що вони будуть добротні, надійні, з киснем та комфортом.
Ірина, 58 років, ВПО з Бахмута: «Моїм улюбленим буде місце спогадів»
Практично в обіймах знайомих, та навіть і мало знайомих, увійшли до зали. Я довго вглядалася в обличчя присутніх. Гірко визначила, що, на жаль, війна змінила мене та моїх земляків, у всіх виразнішими стали зморшки, очі згасли, посмішки стали рідкістю.
Уважно слухала перспективи забудови рідного Бахмута. Навіть уявила кожен його оновлений куточок. Мабуть, моїм улюбленим буде місце спогадів. У проєкті таке має бути.
Як на мене, на презентації почала лікуватися моя душа. З надією повернення додому та бажанням його врятувати поверталася до орендованого житла, де мене ніхто не чекав…
Любов Іванівна, пенсіонерка: «Нам потрібен лише знак»
– Не знаю, чи доживу я до того часу, коли мрія здійсниться… Але те, що житловий масив буде зразком сучасного та комфортного проживання з урахуванням потреб усіх людей, мені подобається. Я дуже хочу додому!
Я побачила бахмутян з їх сумними очима, поспілкувалася про стан їх здоров’я, умови проживання на новому місці в далечі від дома й зрозуміла, нам потрібен лише знак, що можна повертатися. Всі чекають на Перемогу!
Олександра Мирна.
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Г-м…я далек от специалистов-строителей, но даже мне стало удивительно, где-же будут жить те самые, как сказали, 17 тыс. человек в предлагаемых одно, двух, четырех и восьми этажных домах? В былом времени в микрорайоне были дома исключительно двух типов – пятиэтажки “хрущевки” и девятиэтажки “чешки” и то на такое количество, что обнародовано – в 17 тыс. человек! Как же теперь с гораздо меньшей этажностью поселить людей? И что это за квартира в 20 кв.м. ОБЩЕЙ площади? Это что, конурка, как в некоторых странах Азии? и почему “новый” базар вынесли за пределы микрорайона? Почему-бы не сформировать в центре микрорайона не аллею погибших, а именно ТРЦ – (современный гипермаркет со всеми мыслимыми и не мыслимыми товарами от простого пирожка за пять копеек и пары носков до сложной бытовой и компьютерной видео-аудио техники, строй материалов и инструментов, и отдела-павильона для фермерских товаров, + развлекательный центр – кино-видео залы с возможностью трансформирования в концертный, детские и взрослые игрозалы – зимой на улице не будешь в кегельбан и теннис играть под открытым небом) по другую сторону которого разместить административно-медико-педагогическим ядро – (управление микрорайона – со всем спектром административно-правовых услуг), (поликлиника на всех жителей микрорайона), университет, школа и детский центр – до которых действительно будет 15минут ходьбы из любой точки микрорайона. А вдоль центральной автомагистрали и по окружности провести пассажирские маршруты автобусов и троллейбусов надежно связывающие этот микрорайон с остальными частями и центром города.
извиняюсь за дополнение – при университете и школе предусмотреть современный спорткомплекс – с игровыми и тренажерными залами, бассейном спортивного направления с возможностью организации всеукраинских соревнований. и наконец построить ледовую площадку для хоккея и фигурного катания, вокруг которой так многие годы идут споры.