Пропрацювавши кілька років на, за її словами, «нудних, малорухливих» посадах в офісах кількох українських компаній, Лілія Шульга отримала роботу своєї мрії — водія вантажівки у провідній українській роздрібній мережі Fozzy Group.
«Я завжди мріяла про великі машини. Замість грати в ляльки, я водила машини, коли була дитиною», — розповіла вона агентству Reuters.
«Зараз ситуація така, що вони беруть людей без досвіду та навчають їх. Мені пощастило», — сказала 40-річна Шульха, одягнена в уніформу компанії перед великою вантажівкою.
Оскільки війна з Росією виснажує робочу силу, підприємства намагаються покрити гостру нестачу кадрів, наймаючи більше жінок на традиційно чоловічі посади та звертаючись до підлітків, студентів та працівників старшого віку.
Аналітики стверджують, що оскільки мільйони людей, в основному жінки і діти, втекли від війни за кордон, а десятки тисяч чоловіків були мобілізовані в армію, криза робочих місць може поставити під загрозу економічне зростання та повоєнне відновлення.
За даними Центробанку, з моменту вторгнення Росії у лютому 2022 року Україна втратила понад чверть своєї робочої сили.
За даними опитування, проведеного Міністерством економіки серед понад 3000 компаній, майже 60% підприємств заявили, що їхньою головною проблемою є пошук кваліфікованих працівників.
“Ситуація справді критична”, – заявила Тетяна Петрук, директор зі сталого розвитку металургійної компанії “Метінвест”, одного з найбільших роботодавців України з чисельністю персоналу близько 45 000 осіб. На підприємстві відкрито близько 4000 вакансій.
“Дефіцит кадрів, який ми відчуваємо, впливає на наше виробництво”, – сказав Петрук агентству Reuters в онлайн-інтерв’ю.
«Брак кадрів відчуваємо не лише ми, її відчувають усі компанії в регіонах, у тому числі й наші підрядники».
Reuters поговорив із представниками дев’яти українських компаній, від великих промислових фірм до роздрібних груп та дрібних приватних підприємців. Всі вони заявили, що нестача персоналу та зростаюча невідповідність навичок є великими проблемами.
Компанії заявили, що вони змінюють методи підбору персоналу та ведення бізнесу, автоматизують роботу, проводять ротацію існуючого персоналу та розширюють посадові інструкції, повторно наймають пенсіонерів та пропонують більше пільг, особливо молодим працівникам.
Їм також довелося підвищити заробітну платню. Середня місячна заробітна плата зараз становить близько 20 000 гривень (470 доларів США) порівняно з приблизно 14 500 гривень рік тому.
“Спостерігається помітний відхід від гендерних та вікових упереджень при відборі кандидатів, оскільки роботодавці коригують критерії для залучення необхідних співробітників”, – заявили в Київській школі економіки. “Ця тенденція поширюється і на підприємництво, де частка жінок-підприємців суттєво зростає”.
Центральний банк заявив, що галузі, в яких переважають чоловіки, найбільше страждають від нестачі кадрів.
Будівельний сектор, транспорт, гірничодобувна промисловість та інші постраждали через військову мобілізацію, на яку мають право чоловіки віком від 25 до 60 років. Щоб економіка продовжувала працювати, уряд надає критично важливим компаніям повну чи часткову відстрочку.
У секторах енергетики та виробництва зброї 100% працівників мають право на відстрочку від призову. У деяких секторах компанії можуть утримувати 50% чоловічого персоналу. Але процес отримання відстрочки довгий та складний.
За словами деяких підприємств, цього року уряд посилив правила мобілізації, і кількість чоловіків, які надають перевагу неформальній зайнятості, яка дозволяє їм не реєструватися в публічних даних, зросла.
У сільськогосподарському південному регіоні Миколаєва жінок готують до трактористів. Жінки також дедалі частіше працюють водіями трамваїв та вантажівок, шахтарями, охоронцями та складськими робітниками, кажуть компанії.
“Ми пропонуємо навчання та роботу жінкам з мінімальним досвідом роботи”, – говорить Любов Українець, директор з персоналу компанії “Сільпо”, що входить у Fozzy Group.
Включаючи Шульху, у компанії працюють шість жінок-водіїв вантажівок, і компанія дедалі активніше набирає жінок на інші посади, де раніше переважали чоловіки, включаючи вантажників, обробників м’яса, пакувальників та охоронців.
Частка жінок-співробітників зростає у таких галузях, як виробництво сталі. Петрук сказав, що жінки-співробітники становлять близько 30-35% робочої сили Метінвесту, і тепер компанія наймає жінок на деякі підземні роботи. Метінвест не зміг надати порівняльних даних за період до війни.
Деякі інші жінки не можуть або не хочуть працювати через відсутність догляду за дітьми. Шульха, яка працює по 15 днів у дорозі, повернулася до батьків, щоб забезпечити догляд за своїм 14-річним сином та 16-річною дочкою.
Компанії та економісти очікують, що проблеми на ринку праці збережуться. Роботодавці звертають увагу на молодь, пропонуючи навчання, досвід роботи та цільові пакети пільг.
За словами Петрука, «Метінвест», який раніше орієнтувався на студентів, наразі все більше співпрацює із професійними коледжами.
«Сільпо» активніше наймає підлітків на початкові посади в супермаркетах та запустила спеціалізовану програму стажувань для студентів.
Оператор мобільного зв’язку Vodafone переробив свою молодіжну програму, надавши можливість приблизно 50 підліткам у 12 містах здобути свій перший досвід роботи.
«Ми хочемо запропонувати цій молодій аудиторії перший повноцінний досвід офіційної роботи. Ще одна мета – сформувати кадровий резерв», – сказала Ілона Волошина з Vodafone Retail.
“Ми також хочемо зрозуміти молодь”, – сказала вона в магазині Vodafone у Києві, поки шість підлітків консультувалися з відвідувачами.
Уряд та закордонні партнери запустили кілька програм, які допомагають українцям перекваліфікуватися.
“Ми надаємо можливість кожній людині за рахунок держави здобути нову професію, затребувану на ринку праці, або підвищити свій професійний рівень”, – зазначила заступник міністра економіки Тетяна Бережна.
Олена Гармаш, Рейтер
