У Німеччині запитують, чому в країні працює лише кожен п’ятий український біженець — або 19% від працездатних українців — а решта сидить на посібниках. Про це пише німецька Spiegel.
Для порівняння, у Польщі працюють 66% українців, а в Нідерландах — 70%.
Чиновник із Тюрингії від правлячої партії Маттіас Ендріке називає “цілком неправильним рішенням” надати українцям так званий бюргергельд — або допомогу громадянина (тоді як біженці з інших країн отримують допомогу прохачів притулку, які на 92 євро нижчі).
Враховуючи, що окрім грошей українцям оплачується окреме житло, для багатьох “диван зручніший за курс німецької мови”, вважає Ендріке.
Ще один чиновник із округу Баден-Вюртемберг, представник опозиційної ХСС Йоахім Вальтер, також каже, що високі соціальні виплати не мотивують українців йти працювати.
Наступного року витрати на ці виплати можуть сягнути 5,5-6 млрд євро з бюджету Німеччини.
Проте є й ті, хто не погоджується, що українців потрібно позбавляти соцзабезпечення. Експерт з питань міграції Герберт Брюкер заявив, що дослідження не показали залежності зайнятості від розміру допомоги, тим більше, що різниця між “грошима громадянина” та виплатами прохачам притулку не така велика.
На його думку, українці найменше працевлаштовуються тому, що серед біженців превалюють жінки з дітьми. Крім того, багато хто з них має високі кваліфікації, але через мовний бар’єр не може їх підтвердити. Зрештою, у багатьох ще не закінчено мовних курсів. І з цими аргументами згідно з достатньою кількістю політиків у правлячій коаліції та за її межами.
