З інтерв’ю заступника міністра освіти і науки Андрія Сташківа для “Української правди. Життя”.
— Цього року на НМТ найнижчими виявилися бали з фізики і математики. Загалом ці предмети обирають рідше, ніж гуманітарні. З огляду на те, що з 2027 року має повноцінно запрацювати реформа старшої профільної школи – що робити, аби мотивувати учнів йти у фізико-математичні класи?
— Концепція старшої профільної школи передбачає наявність профілів: гуманітарних, природничих, технологічних тощо.
Учень після 9 класу буде обирати профіль, що відповідатиме освітній траєкторії, якою він планує рухатися далі. Тому ми зараз працюємо над тим, щоб у 8-9 класах почали працювати кар’єрні радники, які будуть допомагати з вибором профілю у 10 класі.
Їхнім завданням буде допомогти учням обирати, по-перше, ті напрями, які цікаві їм, а по-друге – ті, що потрібні для майбутніх інженерів, програмістів – спеціалістів, які зможуть працювати над розробками, зокрема, нових технологій.
На жаль, ми дійсно не маємо великої кількості учнів, які хочуть обирати саме ці профілі. Зараз школи в старших класах мають відповідні профілі навчання, але якщо подивитися на ці дані, то понад 70% – гуманітарні.
Завдання реформи профільної середньої освіти зробити так, щоб учні обирали не тільки гуманітарні профілі. Є різні інструменти: обладнання шкіл хорошими STEM-лабораторіями, стимулювання учнів до вибору саме цих профілів через кар’єрних радників, інші інструменти, які ми хочемо реалізовувати.
Фото: пресслужба МОН
В українських школах і зараз у старших класах є профілі навчання, але понад 70% з них – гуманітарні.
— Кар’єрні радники з’являться лише з 2027 року?
— Зараз це концепція, над якою ми працюємо, і щойно вона буде розроблена, ми її представимо і розкажемо, як це працюватиме. Це та ж профорієнтація, яка і зараз є в школах у старших класах. Проте ми хочемо її модифікувати, зробити цікавішою і більш дієвою.
— Хочу ще повернутися до фізики, математики, хімії та інших предметів, які учні обирають рідше. Є питання загалом до якості викладання цих предметів, адже часто у шкіл немає необхідної бази і лабораторій, щоб навчати дітей на практиці. Чи передбачає МОН на це все фінансування і в яких масштабах?
— В Україні майже 9 тисяч закладів, де навчаються учні 10-11 класів. Зрозуміло, що в кожній школі облаштувати хорошу STEM-лабораторію, кабінети фізики, хімії, біології, які відповідають всім сучасним вимогам, – це вкрай дорого і непросто.
Реформа профільної середньої освіти передбачає створення ліцеїв – великих закладів профільної освіти, де буде навчатися велика кількість учнів 10-11-их і в майбутньому 12-их класів. Очевидно, що цих ліцеїв буде менше, ніж 9 і 5 тисяч загалом по Україні. Насамперед це потрібно для того, щоб на паралелі вчилося багато учнів і їх можна було обʼєднувати в кілька груп для вивчення профільних предметів. Також це дозволить зробити інвестиції, інфраструктурні проєкти, лабораторії, кабінети і добре їх обладнати.
— За яким принципом їх визначатимуть?
— Майбутню мережу ліцеїв профільної середньої освіти визначатимуть (деякі області вже визначили) на рівні обласних рад. Законом передбачено, що до 1 вересня 2024 року обласні ради мали затвердити мережу майбутніх академічних ліцеїв.
Дехто це не зробив, тому над цим ще працюють. Проте ми вже бачимо, що кількість таких ліцеїв буде значно меншою, ніж кількість закладів, які мають 10-11 класи зараз.
Я думаю, що ресурси будуть, враховуючи, що кількість зменшиться. На одну школу виділятиметься більше, ніж зараз.
Крім того, ми підписали новий проєкт зі Світовим банком, спрямований на підтримку реформи Нової української школи і профільної середньої освіти, а також шкіл, які будуть пілотувати впровадження цієї реформи вже з 2025-го.
