ЄС не хоче багато говорити публічно про прийом нових членів на тлі розгніваних фермерів, які іноді влаштовують жорстокі протести по всьому континенту.
Фермери кажуть, що вони застрягли у програшній битві, конкуруючи з дешевим імпортом з-за меж блоку, більша частина якого надходить з України. Вони також кажуть, що їх непокоять вищі, ніж зазвичай, ціни на пальне, а також екологічні норми Брюсселя.
Тому на даний момент європейські лідери роздають поступки, щоб заспокоїти розгніваних фермерів. Увечері в понеділок країни ЄС погодилися запровадити обмеження на продаж української сільськогосподарської продукції, що завдало значного удару по її експорту. На зустрічі 27 урядових посланців Франція виступила на підтримку Польщі, зажадавши обмежити імпорт українського птаха, яєць, цукру та пшениці, повідомили у Брюсселі Playbook дві особи, поінформовані про хід дискусії.
На питання, чому вони поступилися, високопосадовці звинуватили своїх лідерів у тому, що протести фермерів можуть підживлювати нові популістські партії, такі як BBB у Нідерландах.
Тим часом європейські лідери зводять розмови про розширення до мінімуму, особливо з огляду на те, що до виборів у ЄС залишилося лише три місяці.
А деякі представники ЄС заявили POLITICO, що вважають за краще тримати в секреті роботу з підготовки до можливої інтеграції України, Молдови та низки західно-балканських країн, особливо побічні ефекти, які матимуть наслідки для фермерів.
«Давайте будемо чесними: ніхто не хоче говорити про це [розширення] до європейських виборів», — сказав один чиновник ЄС, якому, як і іншим учасникам цієї статті, надано анонімність, щоб він міг вільно говорити.
“Розмови про скорочення субсидій для європейських фермерів – це не те, що ви хотіли б включити у свої передвиборчі гасла або використовувати як передвиборчий боєприпас для вкрай правих”, – додав чиновник, маючи на увазі вибори до Європейського парламенту в червні.
Проте президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн, яка балотується на другий термін, пообіцяла підготувати блок до України. У своїй промові про становище країни у вересні минулого року фон дер Ляйєн заявила, що цю проблему необхідно вирішити «сьогодні, якщо ми хочемо бути готовими до завтрашнього дня».
Вона додала: «Європі настав час знову мислити масштабно та писати свою власну долю».
Майбутнє завдання щодо розширення ЄС складне, особливо у питанні України.
Спустошена війною Україна з населенням майже 44 мільйони людей стане найбільшою територією у блоці. Враховуючи своє населення, Київ матиме значний вплив у Європейському парламенті та Раді ЄС.
Україна, яка колись стала членом ЄС, матиме один із найнижчих ВВП. Це створить величезне навантаження на політику згуртування блоку — фінансування, яке тече з багатших регіонів у найбідніші. Відповідно до внутрішньої записки Ради ЄС минулої осені, інтеграція України до блоку може означати близько 186 мільярдів євро коштів ЄС, які надходять до країни протягом семи років.
Майбутнє розширення означатиме, що всім нинішнім країнам ЄС «доведеться платити більше та отримувати менше», — сказано в документі. Блок вирішив, що підготовка до можливої інтеграції України, Молдови, Грузії та шести країн Західних Балкан має здійснюватись усередині країни, а не на очах у громадськості.
Зрештою, прийом нових членів у ЄС без внутрішньоєвропейських реформ неможливий, сказав Кай-Олаф Ланг із Німецького інституту міжнародних відносин та безпеки, аналітичного центру.
Це не те, що хочуть почути європейські фермери, які приїдуть до Брюсселя на черговий раунд протестів під час зустрічі 27 глав урядів ЄС у Брюсселі цього четверга.
На даний момент їм нема про що турбуватися.
Коли європейські лідери зустрінуться цього тижня, щоб обговорити розширення – серед іншого – на своєму саміті, вони майже не торкнуться своєї внутрішньої домашньої роботи з розширення. Згідно з останнім проектом висновків зустрічі, з яким ознайомився POLITICO, лідери ЄС мають намір просто «підбити підсумки» того, що необхідно зробити.
Нервовість у лавах Комісії
Комісія мала опублікувати повідомлення про реформу перед розширенням наприкінці лютого. Цього не сталося, і проект був пом’якшений, заявили троє інших чиновників ЄС.
Деякі країни попросили Комісію менше уваги приділяти фінансовим наслідкам та майбутнім інституційним реформам, додав один дипломат ЄС.
Повідомлення тепер буде опубліковано в середу — наступного дня після того, як міністри з європейських справ мали його обговорити.
«У лавах Комісії можна відчути сильну нервозність щодо цього документа», — сказав вище дипломат.
“Звичайно, передвиборчий період не допомагає».
Вибори до Європейського парламенту ускладнюють проблему, сказав Ланг. «Ті, хто виступає за розширення, можуть побоюватися, що вони ініціюють дебати про реформи… які можуть мобілізувати супротивників згуртованого ЄС», маючи на увазі Угорщину.
Угорщина заблокувала розмови щодо підтримки ЄС України в обмін на розморожування коштів. Тільки коли прем’єр-міністр Віктор Орбан залишив зал під час грудневого засідання Ради ЄС, 26 інших лідерів змогли вжити кроків по початкових кроках вступу України до ЄС.
Деякі країни втрачають терпіння, закликаючи зробити більше для розширення, особливо після того, як у березні Комісія зробила крок до відкриття блоку для потенційних нових членів, таких як Боснія та Герцеговина.
«Процеси розширення та внутрішніх реформ мають йти пліч-о-пліч», — сказав Тіагу Антунес, державний секретар Португалії у європейських справах, чия країна наполягає на реформах усередині ЄС.
«Ми дійсно чекаємо на це повідомлення від Комісії і покладаємо великі надії. Вкрай необхідно обговорити реформи, необхідні для підготовки до вступу нових держав-членів до Союзу».
Але справжні дебати мають відбутися після європейських виборів, заявили дипломати та урядовці.
Наприкінці червня європейські лідери підпишуть так званий стратегічний порядок денний наступної Європейської комісії та, зокрема, внутрішньоєвропейську реформу.
Очікується, що Польща, яка візьме на себе почергове головування у Раді ЄС у 2025 році, почне закладати основу для розширення.
“У нас є час”, – сказав інший дипломат ЄС. «Справа не в тому, що Україна завтра вступить до ЄС».
Барбара Моенс і Якоб Ханка Вела, Politico
