9 листопада Верховна Рада прийняла в цілому проєкт закону про державний бюджет на 2024 рік.
Цей бюджет є особливим. Разом з рекордними видатками на оборону та необхідністю виконувати свої соціальні зобов’язання у період війни бюджет-2024 зберігає курс держави на продовження реформ. Він запускає в дію один з компонентів реформи державного управління і вводить систему оплати праці держслужбовців на основі класифікації посад за виключенням низки відомств.
У цьому матеріалі ми пояснюємо, що означають закладені в бюджеті зміни і чому вони важливі на шляху інтеграції України до ЄС.
Реформа оплати праці покликана сприяти формуванню в Україні професійної державної служби з кращими фахівцями, які приведуть українців до членства в ЄС, НАТО та ОЕСР, і наблизити українську держслужбу до стандартів ЄС. За оцінками європейських експертів, оплата на держслужбі є найслабшою ланкою в реформі державної служби.
На сьогодні перехід на новий формат оплати праці на державній службі прописаний у двох документах – законопроєкті про державний бюджет на 2024 рік та проєкті закону про внесення змін до закону “Про державну службу” (№8222).
Наразі законопроєкт 8222 готується депутатами до другого читання, тому оплата праці держслужбовців на основі класифікації посад відбуватиметься згідно бюджету-2024. Він передбачає, що з січня наступного року почнеться перехідний період до комплексної реформи оплати праці – нові правила оплати праці на основі класифікації посад запрацюють у тих відомствах, які її проведуть.
При цьому зміни, закладені в бюджеті-2024, не відміняють необхідність прийняття законопроєкту 8222.
Справа в тому, що термін дії закону про бюджет – рік, а законопроєкт 8222 закріпить нові правила оплати праці на більш тривалий період. Проєкт закону 8222 орієнтований на вимоги п’ятого Принципу державного управління SIGMA/OECD. Важливо, аби у фінальній версії документ їм відповідав і був маркером оцінки спроможності державного управління на вступ до Європейського Союзу.
Ключова зміна держбюджету-2024 – запровадження оплати праці держслужбовців на основі класифікації посад.
Наразі існують загальні правила оплати праці на державній службі, проте уніфікованої та прозорої системи немає. Підходи до оплати праці невпорядковані і заплутані. Ані суспільство, ані самі держслужбовці не розуміють хто, кому, скільки і за що платить. Як результат – низький рівень довіри до держслужби. Відсутність прозорих та зрозумілих правил оплати праці заважає залучити кваліфікованих кандидатів, які б могли значно підсилити держслужбу на етапі відновлення та євроінтеграції.
Класифікація посад дозволить зрозуміти, які професії є на державній службі та запровадити систему визначення вартості посад – грейдинг.
В процесі грейдингу усі посади будуть поділені на грейди. До одного грейду будуть відноситься посади з однаковим навантаженням, складністю та відповідальністю роботи незалежно від розміру відомства чи міста, де це відомство знаходиться. Однакова робота має оплачуватись однаково.
Нові правила оплати праці держслужбовців торкнуться тих відомств, які проведуть класифікацію посад до кінця цього року.
23 жовтня Уряд схвалив постанову «Про підготовку до запровадження умов оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році». Відомства мають завершити класифікацію посад до грудня цього року.
Оплата праці у відомствах, які не проведуть класифікацію, здійснюється відповідно до умов 2023 року, однак з важливим обмеженням – максимальний розмір стимулюючих виплат (надбавок/премій) не зможе перевищувати 50 відсотків посадового окладу на місяць.
Діяльність відомств зі спеціальним статусом – Антимонопольного комітету, НАЗК, Національного антикорупційного бюро, НКРЄКП та НКЦПФР, Апарату Верховної Ради та деяких інших відомств, у 2024 році відбуватиметься згідно профільних законів, які регулюють їхню діяльність.
Також Верховна Рада повинна прийняти вищезгаданих законопроєкт 8222 і згідно його норм, в 2025 році усі органи державного управління мають перейти на оплату праці на основі класифікації посад.
Зараз система преміювання та надбавок непрозора і не завжди справедлива. Працівник може отримувати декілька з близько десяти можливих видів таких варіативних виплат. При цьому далеко не завжди це преміювання базується на видатних результатах роботи, а скоріше як преміювання за лояльність. При цьому преміювання далеко не завжди відбувається за зрозумілими критеріями – один працівник може отримати високу премію, а інший – взагалі нічого.
Війна дещо змінила стан справ з виплатами премій і надбавок у держорганах. Хоча формально законодавство про держслужбу не було змінено, виплата премії була зменшена порівняно з довоєнним часом. Це пов’язано з тим, що в багатьох установах скоротилися фонди оплати праці. Попри це можливості для маніпуляцій та непрозорої виплати надбавок зберігаються.
Вони, в тому числі, пов’язані і з тим, що зарплатний фонд розраховується не тільки на кількість фактичних працівників, але й кількість вакансій. Законопроєкт про держбюджет-2024 обмежує можливості для роздування зарплатного фонду за рахунок вакансій на 2024 рік і закладає не більше 10% вакансій до фактичної кількості держслужбовців станом на літо 2023.
Новий підхід дозволить обмежити необгрунтовані премії та скоротити диспропорції в оплаті праці. А самі премії та їхній розмір будуть прив’язані до чітких прозорих критеріїв замість суб’єктивних рішень керівника.
Принцип нарахування деяких доплат та премій зміниться. Так, максимальний розмір надбавки за вислугу років скоротиться з 50% до 30% посадового окладу. Зміниться підхід до виплати грошової допомоги до відпустки. Якщо зараз її розмір прив’язаний до розміру середньомісячної заробітної плати, то в майбутньому її розмір складатиме “оклад + надбавка за ранг + надбавка за вислугу років”.
Наряду із загальним положенням про оцінку ефективності, керівники матимуть нагоду адаптовувати системи KPIs до потреб своїх установ, знаходити інноваційні рішення, які будуть сприйматися державними службовцями як справедливі. Тобто посилюється роль керівників у побудові ефективної інституції.
Мета реформи оплати праці – поетапно підійти до європейського формату, коли різноманітні доплати і премії складають не більше 30% від загальної зарплати, яку отримує держслужбовець.
Загалом роль постійної компоненти – посадового окладу – посилиться, а граничні розміри варіативних премій будуть врегульовані.
Постійна компонента:
Варіативна компонента
Бюджет-2024 передбачає на перший вигляд “небезпечне” доручення Уряду: скоротити граничну чисельність працівників органів виконавчої влади. Що це означає на практиці? Насамперед скорочення не реальних працівників, а зайвих вакансій, які не роблять роботу відомства чи підрозділу більш ефективною, але зберігають можливості для маніпуляцій з виплатою премій. Робота державних органів при цьому має ставати більш ефективною завдяки перегляду та оптимізації процесів, відмови від застарілих функцій тощо.
Війна посилила плинність кадрів на держслужбі. Брак фахівців відчувається як на керівних, так і нижчих ланках держслужби. Частина людей виїхала на старті повномасштабного вторгнення, повернулись не всі.
Проте держслужба вистояла і продовжила підтримувати функції держави, надавати послуги людям, рятувати, відбудовувати. Державна служба продемонструвала свій потенціал справлятися із складними завданнями як от в надзвичайно короткі строки заповнити заявку на членство в ЄС та отримати статус кандидата навіть при меншій фактичній чисельності.
Зараз перед Україною стоять дуже амбітні завдання – наближення України до членства в ЄС, постійна відбудова в режимі реального часу, робота з міжнародними партнерами по забезпеченню фінансування відновлення та багато щоденних не менш важливих завдань по забезпеченню життєдіяльності держави.
Критично важливим є залучення та утримання досвідчених фахівців, які працюють і працюватимуть над гармонізацією нашого законодавства із законодавством ЄС, братимуть участь у відновленні та відбудові України. Це та ланка фахівців, за яку державна служба завжди конкурує з приватним сектором та міжнародними проєктами.
Необхідно також залучати молодь на держслужбу. Реформа оплати праці покликана втримати якісних фахівців на держслужбі та допомогти залучити на неї нових кваліфікованих спеціалістів.
https://par.in.ua/en/information/publications/311
