Газета «Вперед» вже писала про життя наших земляків, які у вимушеній евакуації зараз перебувають в Естонії. Про це нам розказав бахмутянин Володимир Афанасьєв. Нещодавно він відвідав Школу свободи в Таллінні для українських дітей-біженців. Ми попросили пана Володимира поділитися своїми враженнями з нашими читачами.
Завдяки своїй звичці не запізнюватися прийшов значно раніше призначеної зустрічі з молодою директоркою Ольгою Селищевою. Отримав можливість поспілкуватися з учнями в куточку для відпочинку в невимушеній неофіційній обстановці. Вони з різних міст України.
Елвін – хлопець з Дніпра навчається в 7 класі. З естонської мови засвоїв рівень А1, і зараз клас переходить на А2. Наголосив, що в школі учні більш дисципліновані порівняно з його школою в Дніпрі.
Софія з Ірпеня приїхала разом із сім’єю в березні 2022 року і навчається в 10 класі. У школі їй подобається, і вона планує за три роки вивчити естонську та англійську. Дівчинка цілеспрямована і намітила після закінчення школи вступати до університету міста Тарту на медичний факультет.
Володимир із Маріуполя підійшов до мене сам. Трагедія міста явно позначилася на ньому, і він виглядає значно старшим за свій вік. Йому подобається, що в школі чесно оцінюють знання і немає улюбленців.
Ці молоді люди онлайн в українській школі не вчаться, вирішили зосередиться на отриманні освіти в Естонії. З кучерявим рудоволосим високим учнем 10 класу Владиславом із Лисичанська поговорити не вдалося. Вийшла директорка і запросила на зустріч.
Ольга працює директором з моменту заснування школи. Першого вересня 2022 року був урочистий початок навчального року в школі. Було багато гостей і колишній посол України Мар’яна Беца.
На зустрічі з директором були присутні викладачка суспільствознавства Дарина Леванчук, українка, яка народилася в Естонії, і талановита учениця вже знайома мені Софія. З бесіди з директором і викладачем дізнався, як тривала підготовка до першого навчального року.
Доводилося в серпні займатися підбором вчителів і персоналу, формувати класи. Тоді ще не було відомо, скільки дітей виявлять бажання навчатися в школі. У Таллінні нестача вчителів естонської мови і довелося шукати тих, хто знає естонську мову, навіть в інших сферах. Зарплата в цій школі дещо вища, ніж в інших, і рекламна компанія привернула інтерес до школи.
Складно було відібрати вчителів з українських біженців. Вони приїхали з різних регіонів. Підготовка відрізнялася, а їм ще потрібно було вливатися в інше освітнє середовище. Допомагали місцеві українці, і Дарина одна з них.
Викладачів набрали і треба було формувати колектив. Для наших проводили ознайомчі семінари та привчали їх до самостійності. В Естонії учні вже з маленького віку самостійні. Зранку часто спостерігаєш як маленький карапуз із рюкзаком сідає сам у громадський транспорт і їде до школи. Нашим учням і вчителям довелося вливатися в нове життя.
Зрозуміло, що дорогою були і втрати. У школі зараз 600 учнів і 29 класів, але якщо торік навчального року було п’ять 11 класів, то цього року в 12-й набрали лише чотири. Частина дітей повернулися в Україну, але дехто не потягнув і пішов здобувати спеціальність або в іншу школу. Двоє вирішили продовжити навчання в іншій європейській країні.
Вчителі з України поступово входять у ритм місцевої освіти. Школа багато робить для підвищення їхньої кваліфікації. Допомагають опанувати естонську мову, скеровують на семінари в інші міста та країни. Викладачі англійської були на семінарі в Іспанії. Для наших це дивно. Наприкінці 2022 року всіх викладачів преміювали залежно від результатів роботи та навантаження в межах 1000 Євро. Зарплата хороша, і наші викладачі на канікулах вже відвідали різні країни.
Процес адаптації в нові умови життя та роботи триває. Для учнів у школі багато гуртків за інтересами. На поверхах є дивани, столи, крісла для відпочинку. На двох поверхах встановлені тенісні столи, і діти грають на перерві.
В школі все в електронному вигляді, і батьки завжди можуть переглянути результати навчання та зауваження викладачів. Під впливом батьків або самостійно учень може прийти на додаткове заняття і спробувати отримати кращу оцінку своїх знань. До електронного журналу викладач внесе зміни, і батьки побачать результат своєї бесіди з дитиною. Звісно, діти хворіють і пропускають заняття, і додаткові заняття явно необхідні.
Під час бесіди з керівництвом і викладачем помітив, що вони доброзичливо ставляться до українських учнів і викладачів. Приємно, що наші люди країну не підводять і знаходять своє місце в новій системі координат. Харчування учнів безкоштовне. Зранку скромний сніданок, а в обід повноцінне харчування. Це для бюджету сім’ї непогана підмога.
Трохи зупинюся на мовному зануренні, яке застосовується в школі і впроваджується в Таллінні. Воно полягає у викладанні спеціального предмета естонською мовою для учня, який володіє нею на початковому рівні. Мене запевнили, що це дає результат. Зрозуміло, що учень дізнається нові слова. Вважаю, що до кінця навчального року буде результат по кожному учню, і керівництво зможе зробити аналіз.
Директорка дуже переживає за результати роботи школи, і на початковому етапі бесіди навіть побоювлась, що я можу нашкодити репутації школи.
Хочу зазначити, що якби я був молодшим, із задоволенням навчався б у цій школі. Школа відкриває великі можливості для наших дітей. Попереду у них нове життя.
Володимир Афанасьев, бахмутянин в Естонії.
