Німецький Бундестаг прийняв закон, що спрощує набуття громадянства ФРН і дозволяє множинне громадянство. Нові правила поширюватимуться і на українських біженців. На засіданні 19 січня “за” ухвалення цього закону проголосували 382 депутати, проти – 234, утрималися – 23, повідомляє Deutsche Welle.
Закон покликаний прискорити інтеграцію іноземців у Німеччині. Для цього достатньо буде проживати у країні п’ять років замість восьми. Також потрібно буде виконати низку умов, зокрема, мати роботу та скласти іспит на знання мови. За особливих успіхів у процесі інтеграції (володіння німецькою мовою, участь у волонтерській діяльності, наявності професійних успіхів та кваліфікації) для здобуття німецького громадянства буде достатньо і трьох років.
Крім того, іноземцям, які прийняли громадянство Німеччини, дозволять зберігати колишній паспорт.
Діти іноземців, що народилися у ФРН, автоматично отримуватимуть німецьке громадянство, якщо один з батьків проживає в Німеччині більше 5 років. Поки що це відбувається лише за умови, що один із батьків проживає в Німеччині понад вісім років. Після досягнення повноліття їм не доведеться, як нині, обирати між німецьким громадянством та громадянством, успадкованим від батьків.
У той же час закон передбачає обмеження прав на набуття громадянства ФРН для певних категорій людей. Так, відмовлятимуть у німецькому паспорті тим, хто здійснює “антисемітські, расистські чи інші дії з мотивів, що зневажають людську гідність”. Ще однією перешкодою на шляху до громадянства ФРН стане поведінка, яка демонструє невизнання рівноправності чоловіків та жінок, а також багатоженство.
За допомогою реформи законодавства про громадянство німецька влада має намір зробити Німеччину привабливішою для кваліфікованих фахівців. “Ми хочемо, щоб люди, які вже давно є частиною нашого суспільства, також могли брати участь у формуванні нашої країни демократичним шляхом. Нашій демократії потрібні люди, які відстоюють її та роблять її сильною”, – зазначала міністр внутрішніх справ ФРН Ненсі Фезер.
Як повідомлялося, за даними Євростату, статус тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу на кінець листопада 2023 року мали 4,27 млн. громадян, які залишили Україну в результаті російського вторгнення. За листопад (останні дані) їх кількість зросла на 36,6 тис.
Найбільше одержувачів тимчасового захисту з України перебувають у Німеччині (1,24 млн осіб; 28,9% від загальної кількості), Польщі (955,11 тис. осіб; 22, 3%) та Чехії (369,33 тис. осіб); 8,6%). Сумарна частка цих країн складає 59,8%.
