-Ми живі, ми дома, ми в Бахмуті, – почула я бойовий голос Олени Молчанової. Вона подзвонила мені по вайберу. Моїй радості не було межі…
-Ми з сусідами та бахмутянами у підвалі, – швидко розповіла бахмутська лікарка, яка й досі залишається у пеклі .- Весь час немає зв’язку, бо Бахмут палає… Зі мною ще 200 осіб. Серед них є тяжкопоранені військові, пенсіонери з інвалідністю, прикуті до ліжка. Вода та їжа у нас є. Я роблю перев’язки пораненим, видаю пігулки. Поряд наші українські військові. Тримаємося.
На моє питання, чи вирішила Олена евакуюватися, вона відповіла однозначно.
-Я дома! Я нікуди не поїду з рідної землі. Перемога вже скоро! – такі слова я почула зі слухавки, а потім зв’язок обірвався…
Дай, Боже, бахмутянам та героям-військовим витримки та довгого життя.
Переймаємося за своїх.
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Добрий день. Прошу Вашої допомоги! Мій брат військовий, зник безвісті в Бахмуті. Можливо він може бути серед поранених, які з лікарем Молчановою. Якщо бу3можливість дізнатись щось, повідомте мені, будь ласка. Мій брат Єрколович Сергій. Він і я до війни жили в Бахмуті. Мій телефон 0660831760. Дякую.
Добрий день, Ірино. Ми повідомимо лікарці ваше прохання. Якщо щось стане відомо, обов`язково зателефонуємо.
Я думаю у місті немає наших військових. Їх, як і поранених жителів міста евакуюють.