Президенти чотирьох центральноєвропейських країн у середу порозумілися по Україні, незважаючи на розбіжні погляди їхніх урядів на військову підтримку її боротьби проти російського вторгнення.
Чехія, Польща, Угорщина та Словаччина, всі чотири посткомуністичні члени Європейського Союзу та НАТО, утворюють неформальний колектив, відомий як Вишеградська група.
На щорічній зустрічі господар, президент Чехії Петро Павло, зазначив, що лідери не мають різких відмінностей у думках щодо війни, заявивши, що «ми всі погодилися, що успіх України відповідає нашим безпосереднім інтересам».
“Ми домовилися, що маємо підтримувати Україну всілякою допомогою”, – додав Павло. Президент Польщі Дуда повторив це: «Україні потрібна допомога, і ми маємо її надати».
Чехія та Польща були стійкими прихильниками України, відкриваючи свої кордони для біженців та жертвуючи зброю, хоча польсько-українські відносини зіпсувалися у вересні через попадання українського зерна на польський ринок та його вплив на нього.
Але угорський уряд прем’єр-міністра Віктора Орбана відмовився постачати Україні зброю та погрожував накласти вето на пакети фінансової допомоги ЄС Києву. Він також звинувачує Україну у порушенні прав етнічної угорської меншини на заході України шляхом обмеження використання угорської мови у школах.
Президент Угорщини Каталін Новак заявила у Празі, що права угорської меншини в Україні не підлягають обговоренню. Але вона додала, що «маємо спільну позицію, що Росія не повинна виграти цю війну».
Новий уряд Словаччини на чолі з прем’єр-міністром Робертом Фіцо припинив військову допомогу Україні. Уряд заявив, що, як і раніше, готовий надати гуманітарну та іншу допомогу.
«Наша допомога Україні важлива і має сенс, тому що вона насамперед відповідає нашим інтересам, нашим інтересам у стабільності та світі у регіоні», — заявила президент Словаччини Зузана Чапутова, переконана прихильниця України.
