На жаль, ситуація з пандемією докорінно змінила уклад усього суспільства, і так,
як було раніше, вже не буде
В останні тижні кількість хворих на COVID-19 в Україні швидко збільшується, наголосив на брифінгу з журналістами, організованому у Києві минулого тижня у рамках спільного проєкту Українського кризового медіацентру та Естонського центру міжнародного розвитку, перший заступник міністра охорони здоров’я України Олександр Комаріда.
І знову – про вакцинацію
– Як засвідчує практика, – констатував пан Олександр, – більшість іде на вакцинацію, коли біда вже біля дверей, коли починають хворіти, і важко хворіти, або не дай Боже помирати близькі люди.
Далі пан Комаріда навів факти, про які ми, можливо, знаємо. Та чи замислюємося над цим? За даними Електронної системи охорони здоров’я, за останні три місяці 98% госпіталізованих із COVID-19 в Україні – не вакцинувались, а серед померлих від коронавірусу не були вакциновані 99,2%.
На користь вакцинації свідчать і такі факти: при збільшенні кількості хворих і переходу до «помаранчевого» чи «червоного» рівнів епіднебезпеки саме вакциновані громадяни зможуть відвідувати заклади громадського харчування, спортзали, магазини, ходити в кіно, театри та розважальні заклади, де буде вакцинований персонал.
80% вакцинованих принаймні першою дозою освітян – умова роботи закладів освіти оффлайн при «жовтому» рівні епідемічної небезпеки. Інакше заклади освіти перейдуть на дистанційне навчання.
Якщо дали право вибору, то забезпечте!
Коли я їхала в Київ на цю зустріч, у мене була інформація, що у Бахмуті вакцини CoronaVac та Pfizer є тільки для тих, хто вже вакцинувався ними у перший раз, і їх бережуть для другої дози. А для першої є тільки AstraZeneca, строк придатності якої закінчується. Якщо людям дали право вибору, то чому його не забезпечують? Це питання я і задала заступнику міністра.
– Ми як міністерство не займаємося розподілом вакцин, які потрапляють до кожного закладу охорони здоров’я, – відповів пан Комаріда, – це – пріоритет місцевої влади. Ми розподіляємо їх на регіональні склади – зазвичай такий один в області. Далі вже на місцях іде розподіл вакцин на лікувальні заклади, центри вакцинації чи пункти щеплень або до мобільних бригад. За наявною у нас інформацією будь-яка вакцина доступна. Щодо вакцини AstraZeneca, то вона отримана на основі трьохсторонніх договорів між Україною, Європейським Союзом та власне виробником вакцини. Найменший термін її придатності – до 31 жовтня.
– Тобто дефіциту вакцин немає? – уточнюю я.
– Звичайно, немає. В Україні зараз доступні три вакцини: AstraZeneca, CoronaVac від Sinovac, Comirnaty від Pfizer. Кожна з них ефективно запобігає тяжкому перебігу хвороби й рятує життя. Понад 10 мільйонів доз вакцин різних виробників зараз знаходяться на центральному і регіональних складах. І надходять вони в Україну фактично щотижнево.
Про тести та «Дельту»
На питання, чому на місцях не роблять тестування на штам «Дельта», Олександр Комаріда зазначив, що тестування на «Дельту» відбувається виключно з метою виявлення, який саме штам циркулює.
– Це більш така епідеміологічна історія, – уточнив він. – Ми, звичайно, будемо поступово розширювати наявність тест-систем саме на «Дельту», але це не основна задача. Якщо загальне тестування на COVID показує, що людина захворіла, цього достатньо, стратегія лікування чи маршрут пацієнта не змінюються від виду штаму: так само – ізоляція, таке саме ведення пацієнта відповідно до протоколу медичної допомоги.
Наявний запас тестів дозволяє зробити більше ніж два мільйони досліджень, чого вистачає більш ніж на чотири місяці інтенсивної роботи. Ще є 2,3 мільйона експрес-тестів. Дві тисячі спеціальних тест-систем на визначення штаму «Дельта» отримано від ВООЗ на національному рівні. За потреби вони будуть розподілені в регіони, де буде спостерігатися аномальне зростання захворюваності.
Фінансування більш ніж нормальне
– Чи можуть лікарні вимагати від пацієнта купувати ліки від ковіду за власний кошт?
– Лікування ковіду в Україні для пацієнтів безкоштовне, – пояснив Олександр Комаріда.- Лікарня повинна забезпечити пацієнтів необхідними лікарськими засобами, медичним киснем, усіма супутніми препаратами в межах фінансування, яке їй дає НСЗУ. Там, повірте, більш ніж нормальне фінансування.
Специфічного лікування COVID-19 поки не існує, це – комплекс препаратів підтримки та допомоги організму перебороти хворобу. Завдяки роботі з національними виробниками та дистриб’юторами вдалось задовольнити ринок препаратів та завчасно створити запаси препаратів, що можуть додатково призначатися при лікуванні COVID-19 – жарознижувальні, антикоагулянти, антибіотики.
Під час візиту Президента України Володимира Зеленського та міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка до США були досягнуті домовленості на передачу Україні в якості гуманітарної допомоги інноваційних ліків прямої дії на коронавірус. 20 тисяч флаконів Бамланівімабу (Bamlanivimab) та 40 тисяч флаконів Етесевімабу (Etesevimab) доставлені в Україну. Найближчим часом вони будуть розвезені в регіони для подальшого використання.
Держава на випередження закуповує все необхідне для реагування на хвилю та лікування пацієнтів: в наявності – 14 346 флаконів препарату Ремдесивір, 2784 флакони препарату Тоцилізумаб.
Лікарні законтрактовані, маршрути розроблені
З приводу готовності лікарень до можливого сплеску захворюваності пан Олександр розказав, що в Україні визначено та законтрактовано понад 250 лікарень спеціалізованої допомоги пацієнтам із COVID-19. Вони розподілені на заклади першої та другої хвилі реагування. Потужності лікарень першої хвилі налічують 38 943 ліжка, з них 37 222 з киснем (96%) та 3 211 реанімаційних.
Але треба мати на увазі, що в межах адаптивного карантину, який розраховується по регіонах, ми можемо мати пікове навантаження в одній конкретній області, як, наприклад, було в Івано-Франківській, коли була потреба розгортати мобільний шпиталь, але сусідні області мали порожні лікарні. Для цього також адаптовані нові маршрути, аби доставляти хворих в найближчі лікарні сусідніх регіонів за чітким і найкоротшим маршрутом.
А що у нас?
Коментуючи ситуацію зі щепленням від коронавірусу у Бахмутській громаді, головна лікарка Центру первинної медичної допомоги Світлана Шабаліна зазначила, що станом на 23 вересня першою дозою у нас вакциновано 11774 особи; другою – 8310 осіб. Відсоткова кількість щеплень населення громади від плану складає 23 %, що, звичайно, недостатньо для подолання епідемії.
– Впродовж останніх трьох місяців, – наголошує Світлана Вікторівна, – майже всі, хто потрапляє в лікарню через важкий перебіг або ускладнення від COVID-19, не вакциновані. Це найважливіший аргумент на користь отримання щеплення. Особливо, якщо йдеться про літніх людей або людей з хронічними захворюваннями, ризики ускладнень, госпіталізації та смерті від COVID-19 у яких досить високі.
Ось що ще розповіла головна лікарка.
В нашому закладі наразі доступні вакцини таких виробників: Pfizer, CoronaVac та АstraZenеса, усі вони безпечні та ефективні. Вакцинами Pfizer та CoronaVac в першу чергу щеплюють клієнтів, котрі отримали ними першу дозу.
Вакцина АstraZenеса наразі є в достатній кількості для проведення першої та другої вакцинації. Хочу пікреслити, що AstraZeneca – лідер серед протиковідних вакцин, вона на понад 90% захищає від госпіталізації хворих на штам «Дельта».
Відповідно до інструкцій інтервал між введенням першої та другої доз вакцин складає для: CoronaVac/Sinovac – 14-28 днів; Comirnaty/Pfizer — 21 день; Moderna – 28 днів; AstraZeneca – 4-12 тижнів. Незначне відхилення від інтервалу введення другої дози не впливає на якість та ефективність вакцинації.
Щоб зробити друге щеплення, при собі необхідно мати будь-який документ щодо отримання першої дози, наприклад: інформована згода з першого щеплення, довідка з підписом та печаткою лікаря, якщо доза була зроблена в іншому закладі.
– Захистіть себе та своїх близьких – вакцинуйтеся якнайшвидше у найближчому пункті чи центрі вакцинації! – в котрий раз закликає лікарка бахмутян.
Світлана ОВЧАРЕНКО.
