4 липня в Бахмуті відбувся масштабний фестиваль під назвою “З країни в Україну”. Це щорічна культурно-просвітницька подія, яка проходить у містах східних областей України. ЇЇ головна мета – допомагати місцевим громадам через розмаїття вистав, майстер-класів та лекцій, які стосуються нашої країни, наповнювати свої рідні міста атмосферою єдності та братерства, а також відчуттям українського духу. Проєкт започатковано у 2014 році. Він реалізується за підтримки проєкту USAID “Демократичне врядування у Східній Україні”. Цього року, окрім Бахмута, фестиваль відбудеться ще у 10 містах.
Усі заходи фестивалю “З країни в Україну” в Бахмуті відбувалися на 5 локаціях, які були розташовані в різних частинах центральної площі міста. Усі вони були встановлені на деякій відстані одна від одної. Такий формат заходу був обраний у зв’язку з пандемією Covid-19, щоб не створювати масове скупчення людей в одному місці. Велика частина програми була адаптована під електронний формат із тією ж метою.
Кожна локація події мала свою назву і спрямованість. Жителям Бахмута організатори та волонтери надали можливість ознайомитися з такими із них:
1. Центральний простір;
2. Україна сучасна;
3. Україна традиційна;
4. Україна змістовна;
5. Україна активна.
Усі локації мали свою особисту програму, яка частково висвітлювалася і в їхніх назвах.
Центральний простір
Це найперша локація, з якої, власне, і починалося знайомство з ідеями і завданнями фестивалю. На території “Центрального простору” була встановлена велика сцена з екраном, на якій проходили основні заходи – проводилися лекції про фестиваль і його партнерів, організовувалися зустрічі з місцевими активістами, а також представниками влади, показувалися прямі трансляції, яких брали участь учасники програми і українські артисти.
На цій же сцені наприкінці фестивалю була презентована пісня “Компроміси”, яку створив Alex Silakov, що був обраний амбасадором міста. На головному екрані також показували кліп до неї, зйомки якого проходили в Бахмуті. Він передав весь колорит міста.
Ось як Бахмут описував на прес-конференції сам співак: “Місто має дійсно цікаву історію та багато незвичайних атмосферних місць”.
На цій локації проходила ще й виставка фотографій “Глибока висота” Григорія Веприка, засновника фотопроєкту “Індустріальна Україна”. Всього в ній було 12 кадрів, зроблених з висоти за допомогою дрона в різних промислових зонах Дніпропетровської, Житомирської та Миколаївської областей. На фотографіях можна побачити кар’єри і заводи в різні періоди їхнього існування. На них зображені і відвали порід, і відстійники, і пошкодження. Однак головна мета виставки – не просто показати, як все це виглядає, а звернути увагу глядачів на те, як висота змінює сприйняття всіх цих споруд, як вона естетизує індустріальний краєвид, залишаючи простір для роздумів про вплив людини на природний ландшафт та екологію.
За зоною фотовиставки розташувався намет із волонтерами, які надавали людям інформацію про устрій влади в Україні. Вони проводили лекції про структуру влади в нашій країні, місцеве самоврядування, обов’язки і повноваження органів влади. Мова також йшла про судову, законодавчу та виконавчу влади. Про це докладно розповідав політолог Микола Курінний.
Україна сучасна
Центровою темою другої локації була наука. Тут, як і в центральному просторі, була встановлена сцена з екраном, на якій цілий день проходили лекції про астрономію. Називалося це місце “Лекторій про науку”. Спочатку волонтери розповідали загалом про астрономію і предмет її вивчення, а після перейшли до більш детального розбору окремих складових – розповіли про будову галактики, показали наповненість деяких відомих людям всесвітів, навчили по сузір’ях “читати” інформацію про космічні явища, поговорили про планети і їх особливості. Все це підкріплювалося презентаціями, які виводилися на екран, що давало людям змогу краще розуміти, про що йде мова.
Наступною на цій сцені була лекція “Молочний шлях та інші галактики” від астрофізикині Дар’ї Добричевої. На ній докладно розповідалося про будову і наповненість галактики Молочний шлях, приділялася увага особливостям її створення на прикладі інших галактик.
Поруч з лекторієм на локації розташовувався Музей науки, в якому до уваги відвідувачів були 7 наукових і дослідницьких експонатів. Кожен із цих об’єктів повинен був допомагати розуміти різні фізичні та хімічні явища. У музеї були розміщені такі експонати, як “З пагорба на пагорб”, “Поршні у русі”, “Архімедів гвинт” та інщі.
Тут також можна було взяти участь у грі “Космо-ребуси”. Її завданням було правильно відгадати всі слова, які зашифровані на листочку. Кожному переможцю наприкінці гри волонтери видавали стікери від Музею науки.
Україна традиційна
У третій локації було розташовано “Містечко майстрів”, в якому кожен бажаючий міг знайти собі заняття до душі. Була можливість створити власну ляльку-мотанку, навчитися слобожанському розпису дерев’яних декоративних предметів, ознайомитися з особливостями козацького скоропису і спробувати повторити його за допомогою гусячого пера, а також взяти участь у створенні предметів з кераміки та картин зі скла. Всьому цьому навчали відвідувачів волонтери фестивалю.
Поруч з “Містечком майстрів” розташувалися і намети, в яких проходили лекції від Українського інституту національної пам’яті. У Бахмуті особлива увага приділялася двом з них – “Як і навіщо розвінчувати міфи про Другу світову війну?” від Богдана Галайко і “Генеза населених пунктів Степової України в козацьку добу” від Ігора Кочергіна. Був презентований також анімаційний проєкт “Південь без міфів”, метою якого було поширення історичного знання про минуле степової України та розвіювання російських імперських міфів про історію Північного Причорномор’я.
Показані були ще й презентації “Відлуння Голодомору” та “Перша індустріалізація Південного Сходу України: формування нової ідентичності регіону”. Крім цього, можна було взяти листівку з персоналіями визначних діячів української революції 1917-1921 років.
Україна змістовна
На локації під назвою “Україна змістовна” розташовувалася фотовиставка Юрія Хромушина “Східна Україна у 70-90 роки”. Вона змальовує життя Луганська та Луганської області з кінця 70-х і до початку 2000-х років.
Крім фотовиставки, на цій локації проходила також лекція від фотографа-документаліста Валентина Кузана про фотографію. На ній він розповідав про те, як краще організувати кадр, щоб він вийшов наповненим і живим, як викликати у людини певні емоції, яку композицію підібрати для повноцінного розкриття атмосфери фотографії в залежності від ситуації, яким чином вибирати фотоапарат і лінзи для нього.
Поруч з місцем проведення лекції розташувався невеликий намет, в якому організували майстер-клас зі створення анімаційних мультфільмів із пластиліну.
Недалеко була розташована зона відпочинку, в якій відбулися кінопокази короткометражних фільмів від ГО “СУК”, фантастичного сімейного фільму “Фокстер і Макс”, трагікомедії “Мої думки тихі”.
Тут також був розміщений стенд, на якому можна було знайти QR-код на Українську цифрову бібліотеку. Волонтери фестивалю розповідали про популярні книги української літератури.
Україна активна
Остання локація заходу поєднувала в собі дві теми – спорт і охорона здоров’я. У першій зоні, присвяченій спорту, всі бажаючі могли ознайомитися з маловідомими в Україні видами спорту за допомогою листівок і оповідань волонтерів, а також пограти в крокет, флорбол та бадмінтон.
У другій зоні, яка відводилася темі здоров’я, гості фестивалю могли пройти анонімне тестування на ВІЛ, а ще послухати безліч корисних лекцій на різні теми. В рамках заходу для обговорення піднімалися питання контрацепції, боротьби з раком, чищення зубів, арттерапії, першої медичної допомоги, вакцинації, алергії, опіків, інсульту, лихоманки. Для дітей також був організований окремий проект ГО УМСА “CuteMed”, який знайомив їх з роботою лікаря в ігровій формі.
Фестиваль “З країни в Україну” в цьому році привернув увагу багатьох жителів Бахмута, які поспішали відвідати його з перших хвилин відкриття. Фестиваль пройшов успішно і залишив відчуття українського духу в душі кожного, хто його відвідав.
Анастасія ХРИСТЕНКО.
